У нашому світі точно не залишилося людей, які б не читали, не дивилися фільми чи принаймні не чули про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера.  Та що ми знаємо про його творчиню Джоан Ролінґ? Хто вона, мільйонерка, успішна дитяча письменниця, філологиня, сценаристка, любляча матір?

Перше моє знайомство з її творчістю якось не склалося – досі пам’ятаю запах старих, відсирілих книжок у шкільній бібліотеці, коли стояла там десь у років 11, розглядаючи палітурку «Філософського каменю» –  темну, дещо готичну навіть. Ані палітурка, ні анотація тоді мені геть не сподобалися. Зате дуже припали до душі моєму однокласникові:  це ж бо справжній квест – знайти у шкільній бібліотеці таку книжку!

Але мине кілька років – і вже я зміню свою думку про ці книжки –  занурюсь у чарівний світ відьом та чаклунів, літальних мітел, зілля та школи магії Гогвартс. А читаючи ці історії, мимоволі задумувалася, що ж то за чарівниця сотворила і як відкрила в собі цей дивовижний світ?

Можливо, це булла маленька дівчинка Джо з провінційного містечка Єйт десь на околиці провінції Глостершир. Такого крихітного, що його можна було пройти за годину. Звісно, тут кожне знає про тебе все, кожен стрічний – твій знайомий, а з тутешніх розваг – лише місцевий базар та посиденьки у подружки вдома. Ясна річ, у цьому містечку знали батьків Джо – лаборантку Ен та авіаінженера компанії «Роллс-ройс» Піта Ролінґів.

Вони любили одне одного, у родині завжди був мир та затишок. Їхня єдина дочка Джо підростала та розвивалася у найдобрішому, найзатишнішомусвіті, наповненому запахами млинчиків на сніданок, теплими ранками, коли сонечко грайливо пускало своє проміння на дерев’яну підлогу, а також ароматом  викошеного газону.

Пізніше, коли Джо було вже два рочки, в її житті з’явилася ще одна людина, яку вона любитиме найбільше, –  сестра Діана. Вони стануть нерозлучними і ця сестринська любов допомагатиме їм долати всі життєві негаразди.

Коли Джо виповнилося чотири, родина почала часто переїжджати з місця на місце: спочатку це був Вінтерборн, потім – Татшилл, Чепстоу, Ексетер. Дівчинка важко переживала такі переїзди, тому що сумувала за шкільними вчителями та друзями, але постійною розрадою залишалася сестричка Діана. Заради неї чотирирічна Джо створила перші оповідання, серед яких – про кролика, що захворів на кір.

Я зазначають знайомі родини, вона постійно щось вигадувала, створювала, писала на всьому, що потрапляло під руки – брудних серветках, туалетному папері, деревині. Можливо, це булла захисна реакція на світ – адже коли дівчинці виповнилося шість років, її мати дуже захворіла.

Але така мрійливість не заважала Джо бути відмінницею, хоч вона і не могла похизуватися особливими успіхами у вивченні точних наук або у спорті. У спорті особливо: вони взаємно ненавиділи одне одного.

Закінчивши школу Джо стає студенткою – в одному з  провінційних університетів Ексетеру вивчала французьку філологію. Її обрали головою студентського самоврядування. Як зазначає сама письменниця, її зовнішність та манера поведінки, завзяття до навчання пізніше виразились у персонажі Герміоні Грейнджер.

По закінченню університету Джо працює вчителькою англійської. І тоді ж таки творить детективний роман, який пізніше знищить. Учителювання було їй геть не до душі – вона не дозволяла навіть частково проявити свій творчий потенціал. А через те що діти не дуже цікавилися мовою, то такі заняття остогидли й молодій вчительці.

У пошуках нового натхнення, змін у житті вона переїздить працювати до Португалії, де зустрічає свого першого чоловіка – журналіста Хорхе Арантеса. Вони без тями закохуються одне в одного.  Здавалося б, попереду в них ціле життя, яке вони проведуть удвох. Але романтичні ілюзії розбились об жорстоку реальність. Шлюбу, народження дочки Джесіки – їхня любов не змогла подолати цього найскладнішого етапу у стосунках. У рік народження дитини вони розлучилися.

З дитиною на руках, без роботи та грошей, вона повертається до Единбурга, де живе на скромну соціальну допомогу по догляду за дитиною. Грошей не вистачало навіть на елементарні речі, доводилося відмовляти собі у найнеобхіднішому, тож як тільки дочка підросла, а першу книжку було закінчено, Джоан вступає до аспірантури Единбурзького університету та починає працювати викладачем, аби прогодувати себе та Джесіку. Свого ж літературного первістка доручає агентові.

Ще два роки безліч видавництв відмовлялося друкувати цю книжку, але 1997 року маленьке видавництво«Блумсбері» погодилось видрукувати 500 примірників цього твору. Після 12-ти відмов від найкращих та найбільших видавництв.

Відтоді вдача повернулася обличчям до молодої мами – книжка отримала шалену популярність і через три дні після публікації роману права продавати його на теренах Америки викупили за сто тисяч доларів! Це засвідчує і сама Джоан – в одному з перших інтерв’ю.

У 2001 році Джоан зустріла своє нове кохання – лікаря Ніла Мюррея. У їхньому шлюбі з’явилося двоє дітей.

Наступні книги виходили щораз більшими накладами, аж поки не досягли мільйонних тиражів. Так Джоан Ролінґ стала першою письменницею, яка  заробила на своїй творчості мільйонні статки. І  безліч літературних та кінонагорд, серед яких:

2001 рік: премія Г’юґо; офіцер ордена Британської імперії (OBE);

2003 рік: премія принца Астурійського в категорії «Єдність» ;

2006 рік: на її честь названо астероїд;

2007 рік:  журнал «Тайм» присудив Ролінґ друге місце в конкурсі «Людина року», відзначивши соціальне, моральне та політичне натхнення, яке вона надала поціновувачам своєї творчості;

2009 рік: Лицар Почесного легіону;

2010 рік: літературна премія імені Ганса Крістіана Андерсена. У жовтні 2010 року редактори провідних журналів назвали Ролінґ «Найвпливовішою жінкою в Британії»;

2017 рік: номінація на найкращий британський фільм на кінопремії Британської академії («Фантастичні звірі та де їх знайти»);

2018 рік: вступ до «Залу слави наукової фантастики та фентезі» . Наприкінці червня 2018 року Джоан Ролінґ стала членом Академії кіномистецтв і наук.

Якщо хтось і досі переконаний, що дитячі мрії ніколи не справджуються, нехай почитає історію цієї жінки. А почитавши замислиться, чи достатніх зусиль доклав, аби омріяне збулося? Можливо, десь не за горами нас уже  чекає наша світла життєва смуга. Тому, як і Джоан, викладаймося на всі 100,  щоб зустріти свою фортуну.