Осінь 2025 року привнесла у російсько-українську війну нові відтінки. Після загравання, яке дозволив собі президент США Дональд Трамп на Алясці, запопадливо простеливши червону доріжку перед кремлівським гопником, той остаточно знахабнів. Переконавшись у тім, що український фронт не вдається суттєво продавити, він пішов в обхід: узявся випробовувати на військову міцність… ЄС. «Другим фронтом», поки що – «дроновим».

Спершу «промацав» ними протиповітряну оборону Польщі та Румунії, а згодом «невідомі» безпілотники безцеремонно занурилися вглиб європейського континенту. Так, 28 вересня в Норвегії непроханий і небезпечний повітряний гість змусив розвернутися пасажирський літак, що прямував із Осло на північ країни. А вже ввечері 2 жовтня схожий інцидент стався над територією Німеччини: ціла зграя невідомих літальних апаратів у повітряному просторі цієї країни затримала виліт сімнадцяти пасажирських авіалайнерів. Віроломні безпілотники над Мюнхеном обмежили роботу місцевого аеропорту. Затримали виліт для близько трьох тисяч пасажирів.

Водночас росіяни організовують диверсії в морях. Так, нещодавно  розвідка Данії заявила, що російські військові кораблі зумисне ставали на курси зіткнення та прицілювалися в данські судна, перешкоджаючи роботі навігаційних систем.

І яка ж реакція європейців? М’яко кажучи, ніяка. Якщо на початку поодиноких повітряних провокацій в прикордонних румунських та польських регіонах обходилися мовчанкою чи безрезультатними «розслідуваннями», то тепер  про це… заговорили. Але ж говорити – не діло робити! Російський Васька, як відомо з їхньої «пословіци», на порожніх розмовах лише апетит собі наганяє.

А чинна адміністрація США за цими подіями традиційно спостерігає. У Білому домі заявили, що повідомлення про російські провокації є «серйозною справою» і що адміністрація постійно стежить за ситуацією. Поки що все.

Чи не тому європейці почали зацікавлено придивлятися в наш бік, очікуючи допомоги від наших майстрів-віртуозів «демілітаризовувати» російські вбивчі повітряні посилки. Почастішали запити на українських інструкторів, на проведення спільних навчань з протидії безпілотникам. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у одному з виступів наголосила, що  Україна тепер є експертом у цьому питанні,  а генеральний секретар НАТО Марк Рютте прямо зазначив: допомога українських фахівців важлива  для колективної безпеки Європи.

Мусимо констатувати, що до реальної протидії російській агресії країни Європейського Союзу виявилися не готовими. Попри те, що досі  бояться на своїй території збивати непрохані російські військові літаки й безпілотники, вони так і не досягли консенсусу з  будівництва «стіни від дронів», про яку так голосно заявляли деякі європейські лідери. І справа не стільки в грошах, як у «шкурних інтересах». Виявляється, чим далі від росії, тим менше у країни бажання до об’єднаної колективної оборони.

А що ж НАТО? А Північноатлантичний альянс лише готується переглянути й «унормувати» рішення збивати літальні апарати, які порушують повітряний простір країн-учасниць. Що тут скажеш? Європейський  бюрократизм в дії. І це тоді коли війна в центрі континенту широкомасштабно палає майже 5 років!

Тактика рашистів зрозуміла – посіяти страх серед мирних і благополучних європейців, підштовхуючи їх до голосування за  популістські сили, налаштовані домовитися з агресором, послабити підтримку, заморозити військову допомогу Україні. Мовляв, тоді російський маніяк не займе європейську спільноту.

Займе! Ще й як займе! Не я – історія про це волає.