Дві години від Києва до Чернігова минають швидко. Ось уже й середмістя столиці Сіверського краю. «Добре, що «Золотий ключик» ще зберігся, а не перетворили його, скажімо, на якійсь новомодний кальян-бар «Дуремар», – з приємністю відмічаю, дивлячись на добре відоме більшості чернігівців ще змалечку кафе-кондитерську на вулиці Шевченка. Міста з древньою історією, хранителі традицій, обережні до нововведень. Центральну у Чернігові Красну площу не «декомунізували». Бо її нарекли «Красною», а не «Червоною» ще за князів Ольговичів, ген-ген задовго до заснування Москви.

Цього разу вояж до Чернігова був діловим: на запрошення Українського освітнього центру реформ журналісти Києва, Полтави та Запоріжжя знайомилися з тим, як місто успішно впроваджує енергоефективний менеджмент і технології.

– 2007 року міськрада створила наш відділ енергозбереження і запровадила систему енергоменеджменту в будівлях бюджетної сфери, – пригадує начальник відділу Роман Мовчан. – А за чотири роки, у 2011-му, Чернігів долучився до Європейської ініціативи «Угода мерів»: зобов’язався зменшити викиди С02 та підвищити в місті енергоефективність. Розробили й затвердили стратегічний документ – «План дій зі сталого енергетичного розвитку Чернігова на 2015-2023 роки». Понад 70 проектних пропозицій вартістю 1,4 млрд грн.

З ДОСЬЄ «ГРІНЧЕНКО-ІНФОРМУ»:
«Угода мерів» – провідна ініціатива, започаткована Європейським Союзом. Охоплює місцеві та регіональні органи влади, які добровільно зобов’язуються підвищувати на своїх територіях енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії. І прагнуть до 2020 року скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20%, сприяючи розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя.
Тут реалізують і місцеві програми енергоефективності, зокрема, в усіх бюджетних установах міста.

– Раніше, – роз’яснює пан Роман, – реалізували локальніші програми, окремо для установ культури, охорони здоров’я, освіти: замінювали на енергоефективні вікна, двері, промивали мережі опалення, облаштовували індивідуальні теплові пункти, утепляли огороджувальні конструкції будівель. 2017 року створити комплексну, цілісну програму для будівель бюджетної сфери. На 100 об’єктах за 11 років планується інвестувати понад 550 млн гривень. За два роки вже профінансовано майже 68 мільйонів. Очікуємо зменшити майже на 30% витрати за тепло, на 17% – за газ, на 28% – за електроенергію. Активно залучаємо міжнародну фінансову і технічну допомогу. Місто має досвід співпраці з проектами українсько-німецького співробітництва (GIZ), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), НЕФКО, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку тощо.

– А що можна зробити без великих інвестицій, організаційно, для того щоб підвищити енергоефективність?

– Попервах, коли ще не мали грошей, ми справді обмежувалися організаційними заходами. Запровадили систему моніторингу. Це один з найнеобхідніших чинників енергоменеджменту: завдяки контролю раціонального споживання можна зекономити до 5% ресурсів. Щоденно проводили аналіз та оперативно контролювали споживання енергоресурсів ста дев’яноста бюджетних будівель міста. Лише завдяки цьому торік скоротили споживання енергоресурсів на понад 1 млн гривень.

– Років 7-10 тому розмови про енергоефективність для чернігівців були чудасією, а нині енергоощадністю переймаються всі, – долучається до розмови начальник прес-служби Чернігівської міськради Андрій Подорван. – Колись працював директором школи і щоденно передавав в райвно дані про кількість спаленого брикету чи вугілля. Ще тоді помітив: такий контроль вже схиляє економити: мимоволі ретельнішне рахуєш витрати ресурсів. Нині вже і в територіальних громадах створили відділи енергоменеджменту. Для прикладу, працівник відділу, який відповідає за шість шкіл, дзвонить туди щодня, питає яка температура в приміщеннях, скільки і яких ресурсів спожито. І там починають дбати про енергоефективність.

Активно запроваджують енергоефективні заходи і ОСББ Чернігова.

– Маємо програму, яка підтримує створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), та програму відшкодування частини кредитів, отриманих для енергоефективності, – каже Роман Мовчан. – Представники ОСББ активно відвідують семінари, які ми організуємо, цікавляться енергоефективними проектами. А ще кілька років тому про таке ніхто і не гадав.

Чернігівці модернізують котельні, поступово замінюють та ізолюють мережі теплопостачання, особливу увагу приділяють міському транспорту.

– Нині придбали 17 нових тролейбусів, маємо закупити ще чотири. Найперше розвиваємо та модернізуємо саме електротранспорт: він найекологічніший.

За 23 млн дол. США кредитних коштів від Світового банку комунальне підприємство «Чернігівводоканал» замінило аварійні ділянки водопровідних та каналізаційних мереж, насосне обладнання на артезіанських свердловинах та на каналізаційних станціях, реконструювало системи каналізації одного з мікрорайонів міста, ділянки колектора, придбало сучасну спеціалізовану техніку. Один із таких модернізованих об’єктів показали і нам: каналізаційну насосну станцію (КНС), яка перекачує 80% міських стоків.

– Після того як 2013 року модернізували цю і ще чотири насосних станції, встановивши енергоефективне обладнання, енергоспоживання скоротилося на 40-45%, – розповідає фахівець «Чернігівводоканалу» Ігор Грищенко.

Далі наш шлях – до Чернігівського колегіуму №11.
– Тут стояв панельний корпус, в класах була холоднеча, температура взимку ледь доходила до 15 ̊С, – пояснює Роман Мовчан, – Нині про це забули: комфортні умови, корпуси гарні на вигляд, утеплили стіни, горище, встановили нові енергоефективні вікна, індивідуальний тепловий пункт. А подачу тепла регулюють залежно від зовнішньої температури повітря.

– У нас 51 клас, в яких навчається 1676 учнів, працює 120 вчителів, – веде мову директорка колегіуму Світлана Рубан. – Ми найбільший заклад освіти Чернігова і області. З поважною історією: цього року нам виповнилося 80. І до цієї дати отримали чудові умови для навчання – теплі, світлі, комфортні класи. Енергоефективна реновація значно економить тепло, воду.

Роман Мовчан підсумовує:
– Торік завдяки енергоефективності місто зекономило близько 4 млн грн., десь 10% тепла, на 10-12% скоротило споживання води. Електроенергії економимо менше – приблизно 2 %, бо енергоощадні технології, звісно ж, не спиняють зростання енергооснащеності моїх земляків.

Автобус стрімко мчить повз засніжені поля добре знайомою дорогою з Чернігова до Києва. Позаду чергове побачення з древнім містом, відвідини якого завжди залишають по собі приємні спогади про зачаровану Десну, пам’ятки славетної минувшини, тихі вулички з колоритними дерев’яними будинками, де подекуди ще зберігається затишна атмосфера колишнього, «того» губернського міста позаминулого століття. Втім, ми побачили й інше обличчя столиці Сіверського краю. Нове, сучасне на вид, з європейськими рисами.