Російський посол у Словаччині назвав українського колегу «дебілом». Ось так у кращих «іконно-посконних» традиціях дипло,.. прости Господи,.. матії «рускава міра».

Низка словацьких депутатів збиралася відвідати окупований Росією Крим і Посол України Юрій Мушка попередив про наслідки такого візиту. На це відгукнулися представники тамтешньої влади: зокрема, спікер  Національної ради Словаччини Андрей Данко наголосив, що депутати планують відвідати Крим «як приватні особи». Зате російський посол  Ковальков вдався до звичного хамства та особистих образ свого українського колеги Юрія Мушки.

Дивна логіка. І поїздка словацьких депутатів – то «їхня приватна справа», і ляпання язиком посла російських окупантів не відбиває офіційної позиції Кремля, а от заява Юрія Мушки – «порушення дипломатичного протоколу». А, може, він теж висловив свою особисту думку?!

Та повернімося до майстрів «ізящной  словєсності». Усім відомо, що у дипломатів і політиків, як у птахів, своя мова. Війну вони називають конфліктом, агресора – стороною,  а почувши про нові жертви,  висловлюють стурбованість. Чим більше загиблих, тим більша стурбованість. Але й тут російські дипломати  традиційно зі своїм свинячим рилом у калашний ряд.

Нагадаю, кілька років тому приклад подав керманич зовнішньополітичного відомства Росії Сєргєй Лавров. На прес-конференції у Саудівській Аравії він  теж  обізвав  журналістів «дебілами», присмачивши це традиційною російською приправою: «б….ть». Коли пізніше президентського прес-секретаря  Дмітрія Пєскова попросили прокоментувати сей «високий стиль» російської дипломатії, він перехопив пальму баранячої першості. Сміливо у прямому ефірі одного з телеканалів перефразував Лаврова: «Казли нах…!»

«Смотрі в глаза. Нє смєть оскорблять Расєю!» Так на засіданні ООН засвітився рилом до британського колеги московитий «постпред» Владімір Сафронков.

Чому тут дивуватися? Кремлівська правляча верхівка, як банда гопників, звично «ботає по фєнє». Самого лідера «всєя матушкі» Владіміра Путіна, за його зізнанням, виховало жорстоке підворіття, а справу довершив цинічний КГБ. Звідси  путінське «мочіть в сортірє»,  «підвєсьте его за яй…»  Згадаємо «мазурика»: так було сказано на адресу українського Президента. В перекладі з жаргону слівце означає  «злодій, кишеньковий  або квартирний».

А ось зразок «гебешної фені». Говорячи про можливий відхід від активної політики, Путін закрутив таке: «Как у нас в нєкоторих мєстах гаварілі, «шіло в стєнку і на бакавую залєчь». Завершуючи справу, слідчий проколює теку  шилом і зшиває її нитками, а «устромити шило в стіну»  значило – справу закрити. https://tsn.ua/svit/zhurnalisti-zibrali-krilati-vislovlyuvannya-myedvyedyeva-i-putina.html

Кримінальний авторитет Заур Зугумов, злодій-рецидивіст, що провів чверть століття в російських тюрмах, уклав «Словник «фені», до якого ввійшло 13 тисяч слів. Фактично ще одна мова, можливо, поширеніша в побуті, ніж сам «вєлікій і могучій». Словник вмить розійшовся і став бестселером. Заур Зугумов зауважив з цього приводу, що Росія – єдина країна у світі, де масово говорять на злодійському жаргоні. https://www.mk.ru/social/2017/04/27/luchshiy-vorkarmannik-sssr-napisal-slovar-feni-razbeyte-pont-sozdayte-obstanovku.html

До речі, в Московії «феня» має глибоке і міцне коріння. Її вигадали мандрівні торгівці-лоточники, яких називали «офенями». Щоб дурити покупців, приховувати оборудки,  вони й сотворили специфічний жаргон.

Зрозуміло, те, як говорять, як поводяться «бариги» і «мазурики» на «хазі», тобто в Кремлі,  давно стало буденною звичкою.  В Думі – «сходняки», по всій Росії , в місцевих адміністраціях, на поліцейських дільницях,  –  суцільні «маліни».

«Фєня» лише віддзеркалює справжнє нутро «ісконного» російського «нєуважайкорита»  – «беспомощного і бєспощадного».