Фільм «Ти – космос» режисера Павла Острікова став подією українського кіно, підтвердженою великою глядацькою аудиторією та добірним букетом схвальних відгуків. Лише за перший тиждень показів стрічка зібрала 8,7 мільйона гривень. Доти близький за виручкою фінансовий успіх мала кінострічка Антона Птушкіна «Антарктида»: 7,2 мільйона гривень за перший тиждень.

Над цим «космічним» фільмом Павло Остріков почав працювати ще у далекому 2015 році. Надихався  знаменитими «Інтерстелларом», «Гравітацією», «Місяцем-2112», «До зірок». Зрештою, це «надихання» у певних елементах залишило слід і у його кінотворі.

Стрічка розгорає історію Андрія Мельника: «космічний далекобійник» з Хмельницького вирушає до Каллісто, супутника Юпітера. Наш герой роками перевозить ядерні відходи наодинці… чи то пак майже наодинці – зі своїм компаньйоном роботом Максимом. Хоч він і звик бути інтровертом, глядач спостерігатиме за усамітненням, навіть відчуженістю Андрія. Відчуваючи, як цей стан його пригнічує, навіть, якщо на словах усе те заперечує.

Актор Володимир Кравчук гармонійно влився у цей образ. Готуючись переглядав документальні кадри про космос, ще й вивчав побут далекобійників за їхніми влогами на YouTube. Каже, що ці відео допомогли бодай трішки відчути життя людей, що літають у космос.

Завдяки легкому гумору, кіно видається звичайним і невимушеним. Когось саме це і приваблює, когось, навпаки, дратує: мовляв, для фільму, який творили цілих 10 років, можна було б вигадати щось краще. Я – із гладачів першого і, вірю, непорівнянно ширшого кола.

Автентична музика робить стрічку без перебільшення унікальною. Зібрано легендарні пісні української естради: Назарій Яремчук «Незрівняний світ краси», Любов Чайковська «Намалюй мені ніч» і навіть Микола Гнатюк з піснею «Поділля». Це музичне тло додає фільму легкості, кумедності, відчуття «свого», а разом із тим – трагізму наприкінці.

Сценарій фільму писався задовго до повномасштабного рашистського вторгнення, але це кіно мимоволі викликає у глядача недвозначні асоціації.  За сюжетом наша планета вибухає, наш герой залишається єдиною живою людиною у Всесвіті. Як на мене, алюзія реалій нинішньої війни – після російських атак видається, що ніхто не зацікавлений у нашому порятунку. Наш кіногерой, попри трагедію рідної планети, прямує до неї, долаючи перешкоди та небезпеки. Мої земляки, переживши черговий кошмар ракетно-дронових, бомбових атак російських загарбників, повертаються до праці і навчання, зустрічаються з друзями, живуть заради власної мети.

Варті похвального слова й «технічна складова» фільму, його декорації. Космічний корабель, робота Максима, не вбогі на вигляд «космічні» інтер’єри творила команда істинних майстрів, фахівців різних професій.  Цілих сім років. До слова, бюджет стрічки – 800 тисяч євро.

Переконана: «Ти – космос» впише яскраву сторінку в літопис кіно незалежної України. Цю історію хочеться переживати знову і знову, ловити деталі, яких не помічали раніше. Якщо в якийсь момент з’являється відчуття «розгаданості» сюжету, варто певний час почекати. Наступного перегляду він неодмінно поставить вам нові непрості запитання.