«Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо». Таким прислів’ям українці можуть охарактеризувати свою буденність . Втім не хлібом єдиним: уже понад 7 тисяч років наш народ творить свою унікальну кухню із багатющим ліком страв. Ще трипільці почали розробляти тонкощі кулінарії і досягли неймовірних висот: лишень хліба знали 77 рецептів! Звісно, це крапля в морі українського.

Неабияк щедрий наш народ звичаями і святковими столами. Почитайте «Енеїду» Котляревського – там нарахуєте понад 300 страв давнини.

Українська феноменальність полягає в тому, що наша кухня водночас і цілісно споріднена, і має регіональне різноманіття . Йдеться не тільки про їжу чи питво, а й про назву кухонного начиння, посуду. Згадаймо для прикладу, як по-різному звуть у наших регіонах звичайну сковороду.

Нині маємо величезний попит на автентичні страви української кухні. І у нас, і закордоном. Скажімо, нашу «котлету по-київськи» («СhickenKyiv») включено до споживчого кошика Великобританії. Українські шефи та експерти з гастрономії поволі,зате уже впевнено, протоптують українській кухні світовий шлях. Багато видань пропагує старі назви для звичних продуктів. Замість новомодної спаржі в нас шпараги; торти замінюють пляцками, а кориці повернули мелодичну назву цинамон.

До нас повертаються предківські рецепти, щоб ми могли дати їм нового життя. Їх можна знайти у вільному доступі в інтернеті. Чудовим прикладом є опасистий збірник  рецептів  від Олени Франко, невістки Івана Франка, «Практична кухня .Забуте і нове». Її страви, методи готування можуть надихнути не одного митця авторської кухні.

Навіть в умовах жорстокої війни українці дають лад ниві, городу, саду. На столах українських сімей так само є хліб і до хліба. У різних містах відкриваються  кав’ярні, фаст-фуди та ресторани. І вони теж прославляють нашу майстерність куховарів. «Український бум» допомагає нам бути у тренді світових тенденцій.

Кулінари України навчилися уплітати вбагатющий вінок наших стравдобірні суцвіття кухонь інших країн. Прикладом вдалих експериментів стає фаст-фуд від популярного нині шефа Євгена Клопотенка. Він у місті ІванаФранка відкрив заклад «Інші», де можна скуштувати пампушкобургери, крильця з гострим соусом Верещака, паляниці, локшину з яловичиною та багато іншого. Є сподівання, що франшиза матиме попит і за межами України.

З економічної точки зору, гастроіндустріяУкраїни набирає шалених обертів, стає значним бюджетним донором країни. Пана Клопотенка цього року вшанували запрошенням на Всесвітній економічний  форум, де традиційно збирається світова бізнесова та політична еліти.

Відомі українські кулінари їдуть у Європу – вчити тамтешніх колег готувати наші полядвиці, баноші, яловичі щоки та шпундри.

Нині, у час всенародного опору російським окупантам, шеф-кухарі України організовуют благодійні марафони та акції. Наприклад, купуючи книгу рецептів за будь-яку ціну, робимо добре собі і ближнім: черпаємо знання про багатство нашої кулінарії і допомагаємо тим, хто постраждав від війни: уся виручка йде для їхніх потреб. А 16 травня стартував благодійний марафон: визначні кулінари діляться корисними рецептами за внески для лікарні «Охматдит».

Від витоків нашої історії ми вчились творити та ділитися нашими творіннями. Українська  кухня – те, що об’єднує мільйони українців з усього світу. Вчимосяз користю рефлексувати над минулим і сучасним української гастрономічної традиції.