Останніми днями – куди б не їхав, де б не йшов, кого би не зустрів – першим звучить запитання: а ти за кого? І коли відповідаю, що ще не знаю, по очах бачу: не вірять.
А я й справді не знаю…

Не знаю тому, що на «останній стометрівці» президентських перегонів може ще стільки всього трапитись, що…й світлим розумом всього не осягнеш. Не відомо, що може ще сенсаційного озвучити Генпрокурор Ю.Луценко, не відомо, яким вітром може повіяти ще із холодної Москви, яку телекартинку звідтіля транслюватимуть для своєї ж «виборчої колони»…

Знаю одне: ніколи не можна йти на виборчу дільнцю з холодним серцем і гарячою головою. І ніколи не робіть так, як я зробив голосуючи за мера Києва ще на попередніх виборах, коли до влади прийшов «співочий» і «космічний» Леонід Черновецький.

Відомо, що у свою першу каденцію столичного голови Олександр Омельченко зробив для Києва багато і його легко переобрали на другий термін. В ньому «Сан Санович», на жаль, уже не був такий близький з народом, як раніше.

І автор-виборець розсердився на досвідченого мера за те, що той вже уявляв себе трішечки небожителем, що вперто не хотів поступатися місцем наступникові.

Я мав моральні претензії до колись поважного мера: саме при ньому почався бум роздачі столичних земель; при ньому забудовники почали нахабніти у стосунках із простими-грішними інвесторами…  Згадайте хоча б сумно відому «Еліту-Центр» … Моїй родині випало «понюхати», чим пахне «ГЕРА-К»… Через стосунки з нею довелося упродовж двох років зблизька пізнавати пекельні кола судів – від їх першої інстанції аж до Верховного… А скільки ще таких «еліт» і «гер» розмножилося тоді у Києві?

То що можна було ще доброго сказати на адресу тричі кандидата у мери, який у свої майже 70 міг запросто забацати стійку на голові, коли нам, співвласникам будинку в провулку Артилерійському, очолювана ним мерія всіляко перешкоджала створити Товариство співвласників будинку?

Нас, без нашої на те згоди, за наші кошти влада позбавила права на всі підсобні приміщення у підвалі, на першому поверсі та на даху будинку…

Словом, на вибори мера я йшов чітко налаштований голосувати не за Омельченка і здуру поставив плюсик у клітинці «за» …Черновецького. Себто, проголосував за кого-небудь, аби тільки не за Омельченка.

Що було далі, відомо… Молода команда з «гарвардською» освітою… Її зажерливі апетити забуяли квітом корупції та хабарництва. Київ став столицею МАФів, стихією будмайданчиків, містом, яке толком ніхто й не прибирав…

Відтоді сам себе переконую: НІКОЛИ НЕ ГОЛОСУЙ ЗА ОДНОГО КАНДИДАТА ВСУПЕРЕЧ ІНШОМУ!