Що таке гордість за свою Армію і Народ?

Це коли двадцять друга за світовим рейтингом Армія знищує другу за рахунком у цьому ж таки рейтингу.

Це коли Президент без політичного досвіду переконує у нашій правоті всі країни Європи та їхніх лідерів.

Це коли вояки-окупанти здаються нашим без бою.

Це коли знайомі рвуться записатися до Тероборони, а їм там відповідають, що «немає місця, чекайте дзвінка».

Це коли до військкоматів та центрів донорства крові вишиковуються довжелезні черги з добровольців.

Це коли у телеграм-каналі міста постять чималий список потреб для військовослужбовців, а через пів години дякують, бо все, що просили, отримали.

Це коли невідомий льотчик на літаку старої моделі збиває за перші години війни 10 новітніх машин ворога.

Це коли прикордонники готові віддати своє життя за маленький острів і посилають «русскійваєннийкарабль».

Це коли люди купують пиво в скляних пляшках, виливають його і наповнюють тару  «коктейлями Молотова» і «бандерівським смузі».

Це коли беззбройний простий чоловік зупиняє ворожий танк голими руками.

Це коли студенти зі столичної Оболоні «віджимають» в окупантів БТР, а роми – рашистський  танк на Херсонщині.

І після цього у когось ще можуть бути сумніви щодо нашої цілковитої перемоги?!

Слава Україні!

Слава ЗСУ і Теробороні!