Днями став свідком розмови двох молодих людей на вулиці.
– То куди подаєш документи на вступ? – запитав хлопець у своєї юної супутниці.
– За правилами можна у кілька вишів, але я найперше завезла свої до Грінченкового університету.
–  Чому саме туди?
–  Від багатьох чула, що там навчання – зі знаком якості.

Подумалося, а дівчина таки знайшла ключове слово, характеризуючи навчальний заклад, в якому прагне навчатися. І це слово – якість!

Те, що передовсім потребує прогресивне, конкурентне сьогодення фахівців. Скрізь і в усьому. І якщо людина зрозуміла це  в юному віці, можна бути спокійним за її майбутнє. Спочатку вона обирає якісний заклад вищої освіти. А там, за його знаком якості, без сумніву, постануть і креативність, і популярність, і престиж.

Київський університет імені Бориса Грінченка порівняно молодий виш. Хоча його літопис ведеться ще з 1874 року, коли в Києві відкрили перші педагогічні курси удосконалення вчителів початкових народних училищ. Як би там не крутило історичними шляхами, а цей виш народжений під щасливою, благодатною зорею! Адже за короткий час уже в сьогочасній іпостасі здобув лідерські позиції серед закладів вищої освіти України. А відтак – і масову популярність абітурієнтів. Статистику не одуриш, вона уперто свідчить: намітилася стійка тенденція щорічного зростання кількості бажаючих навчатися саме в Київському університеті імені Бориса Грінченка. Так, за період вступної кампанії 2020 року сюди  подали 20 518 заяв – на 7,6% більше порівняно з 2019 роком. Другий рік поспіль Університет Грінченка – у десятці найпопулярніших ЗВО України серед вступників. А за кількістю заяв, поданих на бакалаврські програми спеціальності «Журналістика», грінченківці стали минулого року абсолютними лідерами серед вишів України.

Нині в університеті 6 навчальних інститутів  (Інститут людини, Інститут журналістики, Інститут філології, Педагогічний інститут, Інститут мистецтв, Інститут післядипломної педагогічної освіти) і 4 факультети інформаційних технологій та управління; здоров’я, фізичного виховання і спорту; історико-філософський і факультет права та міжнародних відносин. А ще Університетський коледж. Тут готують фахівців понад двох десятків  спеціальностей – за різними освітніми програмами. У п’яти навчальних корпусах з розвиненою інфраструктурою: спортивні комплекси з басейном, тренажерними та спортивними залами; бібліотеки, понад 80 SMART- аудиторій; навчальний кіберполігон; Wi-Fi зони; концертні та хореографічні зали; гуртожитки; телестудія, пресцентр; центри компетентностей, навчально-виробничі лабораторії та майстерні…

Освітня стратегія вишу практико орієнтована: перевага дослідженням, практичній діяльності, творенню інноваційних проєктів. На традиційні лекції та теоретичні семінари виділяється менше часу. Студент навчаючись має здобути, передовсім, навички і компетенції. Ось де корінь отого слова – якість, на якому  акцентувалося на початку розповіді. Адже не секрет: випускників не вельми охоче беруть на роботу саме через їхні суто «теоретичні вміння». Грінченків Університет випускає сучасних ефективних практиків. У цьому – його марка, знак якості, перевага.

У одному з інтерв’ю ректор університету академік Віктор Огнев’юк наголосив: «Я впевнений, що нашу державу можна змінити трьома пріоритетами – освітою, наукою та інноваціями. Світ змінюють креативні люди. Треба вкладати у розвиток людини. В українців досі популярний плач Ярославни на валу, – не треба вже плачів. Треба більше впевненості і чіткого бачення змін».

Отже, орієнтири якості і для незнайомки, яку я згадав на початку розповіді, і для її однолітків – це, передовсім, вибір якісного університету, який гарантує професію, роботу, майбутнє.

І славно, що наша молодь так добре орієнтується.