Багато знаєте коронованих осіб? Звісно, королева Великобританії Єлизавета ІІ, монархи ще 15-ти країн світу. Можливо, хтось згадає Альберта ІІ. Його світлість з гордістю носить титул князя Монако. Іспанія з 2014 року крокує з новим королем Філіпом VI. Але ніхто не забороняв і самокоронації. Саме через це шанувальники та слухачі співачки Beyonce відзначили її титулом «Queen B». Чи довела Королева свої права на корону?

Насправді, музичні критики й досі не гаразд розуміють, за якими саме критеріями отак «коронують» артистів. Чи то горобцем вилетять просто випадкові слова  похвали свого друга (саме зі щасливих уст Елізабет Тейлор  Майкл Джексон став королем поп-музики), чи то натхненно викрикне щось переповнений емоціями шанувальник після виступу кумира. Важливо лише одне – утримати корону та не впасти з п’єдесталу.

Шлях до королівства

Пропустимо фальстарт творчої кар’єри восьмирічної дівчинки з танцювальної реп-групи. Почнемо з найцікавішого – з яскравого старту гурту Destiny’s Child (далі DC), у складі якого були Beyonce (далі у тексті Bey, Ноулз), Kelly Rowland та Michelle Williams.

1997 рік. Ера R’n’B та хіп-хопу. Саме тоді на арену зайшли «поп-ікони» 2000-х: Брітні Спірс, Дженніфер Лопес, котра додала латинської перчинки в набридлий багатьом поп, Шакіра та багато інших.

Молоді дівчата гурту стрімко підкорювали серця. Вдалий контракт з Columbia Records дав їм можливість зазвучати у популярному тоді фільмі «Люди в чорному». А далі народжувались альбоми, сінгли. Ще не дуже досвідчені співачки змогли вирвати перші місця у топ-чартах, підкорили обкладинки журналів. Нагороди ніби вже стояли у них при порозі, залишалося тільки відчинити двері.

Звичнайно, не все складалося так ідеально, як хотілося: змінювалися продюсери, з перегонів виходили деякі учасниці гурту, але успіх не покидав ані дівчат, ані сінгл «Say My Name», за який Destiny’s Child отримав дві перші нагороди Греммі.

Як не прикро, всяка казка добігає кінця. Хтось після цього живе довго та щасливо, а хтось читає її знову і знову, не маючи бажання чи таланту створити наступну.

Треба йти далі

Bey не гаяла часу. Сил та енергії їй не бракувало. І на сольні проекти, і на розвиток DC. Ще 1999 року Beyonce почала підкорювати кінематограф. Чи вдалося – це вже інше питання. Радше під гарячу руку продюсерів співачки, яка тоді будувала сольну кар’єру, потрапило прослуховування фільму каналу MTV«Кармен: Хипхопера». Після цього було ще багато робіт та нагород, але Ноулз не брала в них такої активної участі, як у проектах DC.

До 2003 року у фанатів ще незабутого гурту головним питанням було: «Чи зможе Beyonce піднятися вище?». Проте пташка таки змогла розправити крильця.

Bey яскраво й енергійно розчинила двері у топ-чарти з дебютним альбомом «Dangerously in love» (2003 р). Можна з упевненістю сказати, що вибір загального темпу альбому, стилістики виконання неабияк допомогли досягти успіху. Соул, R’n’B та джаз завжди були ідеальною формулою для тогочасних дебютних альбомів. Їхня тематика також грає помітну роль. Слухачі завжди дуже цінували вміння артистів створювати картину, де відчувається настрій, а енергетика передається з однієї ноти, одного руху чи погляду. Образ співачки був удало підібраний, а тому надовго засів у пам’яті критиків та фанів. Сінгл «Crazy in love» назвали «шалено помітним», «приголомшливим», «поп-шедевром літа 2003 року».

Після доволі вдалого сольного дебюту Bey не змінювала курс. Компас успіху вказував їй на стилі соул, джаз та хіп-хоп. Не сумнівалася у правильності шляху: перші місця у топ-чартах, а зупинялася тільки для того, щоб отримати чергову нагороду Греммі.

«Upside-down»: новий підхід

Варто звернути увагу на четвертий альбому, названий «4», який побачив світ 2011 року. Вже з назви зрозуміло, який сенс вкладався у роботу. Прямота. Все так, як воно є. Коли стало очевидно, що всі магістралі у шоу-бізнесі для неї вже відкрито, співачка вирішила прочинити двері у своє особисте життя. Кожна пісня – маленька частинка великого зізнання у любові чоловіку, майбутній дитині, шанувальникам. Цей альбом – символічне завершення образу гарячої дівчини, котра підкорювала серця чоловіків, та знак початку нової ери – дорослої жінки.

«Run the World (Girls)» – своєрідний натяк на дальшу тематику фемінізму у творчості Beyonce. Саме ця концепція згодом стане для неї виграшною у боротьбі за слухача.

Скажи новому «ТАК!»

Наступна робота, 2013 року – альбом «Beyoncé». Суспільство завжди дивувала та легкість, з якою артистка змінює стиль та підхід. Важливими також стали її уважність та обережність до своїх дій. Після досвіду з крадіжкою недоробленого матеріалу, який завантажувався у мережі раніше запланованого часу, співачка вирішила цього разу не анонсувати альбом. Час засвідчив, що така тактика гарантувала успіх: найнебезпечніша зброя стріляє без попередження. Більше чутливості, емоцій. Вey прочинила ті двері, які зазвичай зачиняють на всі замки страху та інтимності. Втрата, любов та надія на майбутнє стрілами пронизують серця. Фінальний акорд – дитячий сміх в останній композиції «Blue».

Цей альбом також дає можливість вловити вже чіткий мотив та тематику творчості. Фемінізму, котрий тільки значився тінню у попередній роботі, освітився світлом у композиціях «Flawless» та «Grown Woman».

Сповідь

Альбом «Lemonade» – чергова нова сторінка у творчості Beyonce, датована 2016 роком. І заслуговує уваги з декількох причин. Як не дивно, людей ваблять скандали. П’єса (по-іншому цей альбом не назвеш) живиться не одним скандалом. По-перше, сповідь ображеної жінки, яка переживає зраду чоловіка, завжди добре продавалася. По-друге, як не крути, але ця історія об’єднує. Кажуть, горе зближує, і тут ця житейська формула спрацювала. Beyonce підтримала всіх жінок, котрі пережили щось подібне. А ті, купуючи альбом, підтримали співачку. Сама історія – на вигляд красива казка: зрада, страждання, самознищення, відродження… Подорож жінки до самопізнання та зцілення. Творча група зробила ставку на внутрішню енергетику й не помилилася, а тому зірвала куш – перше місце основного хіт-параду «Billboard 200» з тиражем 653 тисячі еквівалентних альбомів.

У «Lemonade» знайшлося місце і для зворушливих історії з дитинства та спогадів з батьком («Daddy Lessons»), і для відповідей на образливі стереотипи («Sorry» та «Don’t Hurt Yourself»). Тема расової дискримінації не залишилася осторонь у «Freedom» і «Formation».

Альбом – справжній приклад вдалого продюсування та великої маніпуляції, що заслуговує на оплески. Справа у тому, що «Lemonade», який підігрівався гучними чутками та був цікавий кожному, опублікували лише на одній платформі «Tidal». Альбом не мав таких великих продажів, які були б у випадку публікації в «iTunes Store». На його підтримку організували «The Formation World Tour», це збурило популярність, але найвідоміший портал прослуховування музики порожнів без «Королеви Beyonce». Довгі три роки шанувальники її творчості не могли збагнути такий вчинок, однак у квітні 2019 року все стало на свої місця.

Велике потрясіння

2018 рік. На щорічний наймаштабніший музичний фестиваль Сполучених Штатів «Coachella» чекає весь світ, – одна з найгучніших подій року. Як і завжди, опубліковано анонс, у якому представлено всіх учасників. І Beyonce  серед них. Це викликало ажіотаж у і серед шанувальників фестивалю, і фанів співачки.

Довгоочікуване 14 квітня 2018 року, перший із двох фестивальних концертів Королеви. Оркестр, танцівники, вона та мільйони глядачів.

Тисячі голосів скандують її ім’я. Динаміка загальної картини не дає можливості відволіктися ані на мить. Кожен на сцені віддає себе всього саме зараз, цієї миті. А кожен, хто дивиться концерт, забуває все на світі.

За майже дві години потужного виступу – жодної нової композиції. Але нове оркестрове живе аранжування перетворює пісні 10-річної давнини на нові та свіжі витвори мистецтва, що зачаровують новими нотними барвами.

Неймовірно активна хореографія заряджає кожного глядача: тих, хто стоїть під сценою, тих, хто дивиться на це дійство з екрана.

Переповнені емоціями глядачі ще з три місяці згадували миті незабутньої події 2018 року. Фестивалю надали її ім’я: Beyochella. Beyonce вкотре довела: недарма носить неофіційний королівський титул.

«Я ще не закінчила!»

Після тріумфального виступу, який вразив критиків та поціновувачів мистецтва, співачка не зупинилася. Ще задовго до самого фестивалю вирішила записати альбом та зняти документальний фільм «Homecoming», до яких ввійшли записи того самого живого концерту.

Коли почався фестиваль вже 2019 року, її ім’я було в усіх на вустах. Забули про тих, хто виступає цього року, – в пам’яті залишилася лише вона та її неймовірна робота.

Але її Величність вирішила таки ошелешити всіх своїх підданих. На платформі «iTunes Store» оприлюднила довгоочікуваний альбом трирічної давнини «Lemonade», який одразу підкорив провідні топ-чарти.

Здається, далі вже нікуди підійматися. Проте мало хто здивується, якщо Beyonce все ж таки сягне нових висот. То який наступний титул чекає Королеву на її сходженні?