Виставка найтаємничішого художника ХХІ століття «Мистецтво Бенксі. Без обмежень» здобула неабияку популярність у багатьох країнах світу – від країн Близького Сходу до Європи. Її вже відвідало близько півтора мільйона людей. Художника ж називають справжнім феноменом сучасного мистецтва.

Бенксі – анонімний вуличний майстер пензля з Британії. Його роботи знають тисячі, але як зрима особистість він досі залишається великою таємницею для шанувальників. Художник піднімає і висвітлює злободенні теми, часом такі про які багато хто не наважується говорити вголос. Війна, еміграція, корупція, расизм, класова нерівність…

Українська тема теж звучить на виставці, яка подорожує світом. На початку весни 2022 року художник побував в Україні і реалізував свої думки в графіті стінах будинків, зруйнованих рашистськими обстрілами. Всього Бенксі намалював 7 муралів в Києві, передмістях Ірпеня та Бородянки.

Світлини цих настінних фресок війни експонувалися і на виставці «Без обмежень», яку я відвідала в Німеччині. Частину виставкової зали займають кам’янисті уламки, а біля муралу «Пані в протигазі» – стілець, як символ-нагадування: колись ці уламки були чиїмось мешканням. В центрі зали – російська ракета, пофарбована в блакитно-жовтий колір.

Біля входу до виставкової зали на невеликому телеекрані – трансляція відео Бенксі, яке він зробив під час свого приїзду до України. Тут – фрагменти вулиць Києва, де на зруйнованих будинках видніються мурали художника. Своїми думками про настінні малюнки діляться кияни, у фіналі – заклик допомагати Україні. Тут-таки – скринька для донатів і штрих-код з посиланням на Volunteer World.

Відеофільм супроводжує відома українська пісня «Червона рута».

Слухала знайому мелодію, і мимоволі не могла полишити ці інсталяції. Українське серце почало підспівувати словами рідної пісні. Було вкрай цікаво спостерігати за реакцією іноземців, які прийшли відвідати виставку, Як уважно вони дивилися відео, розглядали малюнки на уламках – хтось із сумом на очах, а хтось із цікавістю…

Тоді ледве стримувалася, щоб не гукнути їм: «Це моя Батьківщина, це мій дім!»…