«Не хочете писати – не калічте себе, переведіться на першому курсі». Головна випускова прес-центру «Укрінформ» Ірина Яковенко була максимально відвертою з гостями – студентами-першокурсниками факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Професійна звичка шанувати правду, а ще, очевидно, щиросердя до посланців того вишу, який сама нещодавно успішно закінчила.

Майбутні журналісти, уперше побувавши в офісі головної інформагенції України, сприймали все як новизну. Передовсім довідалися про роботу об’єднаного державного медіацентру «Україна – Укрінформ», який заснувався тут із травня минулого року. Побували в залі, звідки ретранслюються офіційні брифінги за участі державних високопосадовців, представників ЗСУ

– Звідси транслюємо прямі включення з фронтових Донеччини та Луганщини, саме тут робляться усі новини, – пояснила Ірина.

За її словами, агентство «Укрінформ» працювало беззупинно від початку повномасштабного вторгнення рашистів. Деякі його співробітники перебували в окупації. І навіть тоді, ризикуючи життям, знаходили найменшу технічну можливість передавати в центральний офіс «гарячу» інформацію із самісінького пекла війни.

Попри смертельну небезпеку для столиці у перший період маштабної окупації країни «укрінформівці» щомісяця проводили понад дві сотні брифінгів. А ще організовували круглі столи за участю представників влади, громадських експертів – дискусії та обговорення в онлайн-режимі.

– Тут публічні особи звітуються перед суспільством, тут опрацьовуємо оперативну інформацію, аналітичні матеріали, аби суспільство знало правду, було озброєне проти ворожих фейків, які сіють паніку, – розповіла Ірина Яковенко. І наголосила як важливо нині у професійній журналістській діяльності бути профі фактчекінгу: фахово визначати достовірність інформації. Запевнила: «Укрінформ» – це найдостовірніше інформаційне джерело, правдиву чистоту якого ретельно перевіряють.

Для роботи в пресцентрі «Укрінформу», зізнається Ірина, треба розуміти, що доведеться знатися чи не на всьому. «Тут справу маємо з усіма темами. Не може бути відповіді, що я, мовляв, у цьому не розбираюся. Не знаєш – читай, дізнавайся, готуйся».

Розмовляли в інтер’єрі фотовиставки, створеної фотокореспондентами «Укрінформу». Світлини з війни, з передової української героїки і самопожертви, до якої прикута увага планети, зокрема і провідних світових медіа. Від перегляду аж сироти шкірою. І щире захоплення працею кореспондентів, істинно героїчною.

– Ми неспинний конвеєр новин, – наголошує Ірина. – У будь-яку пору доби тут оновлюється інформація. І публікується шістьма мовами: українською, польською, китайською, іспанською, французькою, німецькою. Була й російська. Тепер немає. Від початку повномасштабного вторгнення росії значно зріс попит на українські новини. Приблизна кількість закордонних переглядів сягає восьми мільйонів щодоби.

Того дня студенти нам не вдалося побачити наживу брифінг. Зате отримали запевнення від Ірини, що пресцентр охоче допоможе тим із студентів-журналістів, хто забажає індивідуально відвідати пресовий захід в «Укрінформі». І цілу низку неоціненних практичних порад, як зібрати з таких подій максимум цінного матеріалу для своїх публікації.

Про свої студентські роки Ірина Яковенко згадує: їй дуже допоміг індивідуальний графік відвідування навчання. Так отримала можливість працювати та набиратися досвіду, хоча це й було неймовірно складно. Відчутно посприяла цьому й система електронного навчання, запроваджена у Грінченковому університеті.

– Маєш сам обрати, що цікавіше: гуляти з друзями, відпочивати на канікулах чи навчаючись набиратися практичного досвіду на фаховій роботі, – підсумувала Ірина. І зізналася: заради цього неоціненного досвіду починала працювати на волонтерських засадах.