Джоан Роулінг, Жан-Поль Сартр, Пабло Пікассо, Боб Ділан, Сімона де Бовуар… Що об’єднує цих людей? Те, що свій творчий потенціал вони зазвичай розкривали за столиком затишного кафе.

Ні, це не жарт, це серйозна думка, підтверджена численними фактами. Саме в кав’ярнях найповніше розкривається креативність. Вони мають величезну перевагу над офісом чи навіть власним домом: фоновий шум, випадкові відвідувачі, візуальна різноманітність.

Цей феномен має своє наукове пояснення: справа у «стохастичному резонансі», коли правильна кількість шуму справляє позитивний вплив на наші відчуття. Попри те що оптимальний рівень шуму для кожного різний, фонові звуки є своєрідним стимулом для ухвалення рішень. У народі це явище охрестили «ефектом кав’ярні». Легка музика, невимушені бесіди, робота кавомолки геть не шкодять, а навпаки, надихають здатних творити.

Яскравість і колоритність кав’ярень теж відіграє не останню роль у виробленні «гормону креативності». На відміну від офісу чи дому, де ми сидимо в одному й тому ж кріслі і незмінному інтер’єрі чотирьох стін, кожен кафетерій вирізняється унікальним візуальним середовищем.

Ким для нас є типовий відвідувач кав’ярні? Самотнім працівником, що страждає через намагання створити щось креативне? Це не так. М’яка атмосфера кафетеріїв приваблює цілі робочі групи: тут проводять мозкові штурми чи й просто невимушено спілкуються, зміцнюючи товариський дух.

Але є один нюанс: не кожен суспільний простір ідеальний для роботи чи навчання. «Кафе відрізняється від бару рівнем навколишнього шуму, стверджує Келлі Хейс Макалоні, архітектор, що займався плануванням кампуса в університеті штату Нью-Йорк Буффало У багатьох барах грає фонова музика і люди голосно базікають, а це не завжди підходить для розмов у невеликих групах».

Події останніх років змусили кожного з нас віднайти свій індивідуальний спосіб бути продуктивним удома. 2020 року компанія «Buffer» провела опитування серед 3500 працівників з усього світу. З’ясувалось, що 80% респондентів надають перевагу роботі вдома, а не в коворкінгах чи кав’ярнях. На перший погляд, це дуже великий відсоток, хоча насправді результат нічим не відрізняється від 2018-го та 2019 років. Виходить, навіть коронавірус не зміг викорінити в людях любов до затишних кафетеріїв. Хоч і не всі, але дехто все ж сумує за атмосферними фоновими шумами, постійним потоком незнайомців та яскравим візуальним середовищем.