«Треба бути трохи схожими, щоб розуміти одне одного, але й дещо різними, щоб одне одного кохати», – зауважив у XIX столітті французький письменник Поль Жеральді. Ніколи не знаєш, коли кохання огорне тебе огорне найпрекраснішими чарами.

У XXI столітті людство глобалізувалося, кордони і відстані стали менш помітними, онлайн-спілкування ввійшо у звичку, а подорожі перетворилися на хобі. Не «езотика» чи дивина й інтернаціональні пари, хоча рецидиви суспільного осуду тут помітні й дотепер. Попри інформаційну обізнаність, люди не готові сприймати те, що не вкладається в прокрустове ложе їхніх нормам та установками. Зазвичай у такій ситуації батьки та родичі традиційно застерігають від стосунків з іноземцями: мовляв, жди болю та розчарування.

Але силу кохання не визначає колір шкіри, раса чи соціальне походження. Головне – щирі почуття, бажання і можливість бути щасливими.

Киянка Єсєнія перебуває у стосунках з іноземцем уже 3 роки та серйозно налаштована на спільне майбутнє. Він приїхав навчатися до Києва з Іраку, понад п’ять років мешкав у столиці. За цей насичений подіями час Україна стала для нього другою домівкою.

– Ми познайомилися у 2020 році,– пригадує Єсенія. – Я сиділа ввечері з подругою в кафе, за сусідній столик підсів мій нинішній хлопець. Але він не підійшов познайомитися, натомість цього ж вечора знайшов мене в інстаграмі. Пощастило, що моя подруга опублікувала світлини та вказала геолокацію.

– Що сказали батьки, коли дізналися, що ти сподобалася іноземцю?

– Того ж вечора хлопець написав мені особисте повідомлення. Я зраділа і на позитивних емоціях розповіла батькам все, як було. Сказала, що обов’язково піду з ним на побачення. Тато та мама відреагували нормально, але насторожено.

– Як батьки твого хлопця? Як їм його вибір?

– Його батьки за ці стосунки. Вони добрі, ми підтримуємо онлайн-зв’язок.

– Стикалася з труднощами спілкування?

– Їх майже не було. Хлопець розмовляє російською, хоч і з акцентом. Йому було складніше, адже він з 2016 року вивчав мову самостійно. Проте постійного спілкування з носієм не було. У нас були уроки мови, читали разом книжки.

– А відмінність культури та звичок впливає на ваші стосунки?

– Звісно, вона відчутна. Різна філософія життя. Але до всього звикаєш. Мені подобається арабська культура. Знайомитися з новим завжди цікаво. Навіть іслам, відчуваю, мені ближчий за інші релігії.

– Відчувала осуд?

– Майже все оточення мого віку і трішки старше реагує нормально, навіть позитивно. Негативні коментарі з приводу моїх стосунків чула хіба що від далеких родичів, бо вони живуть за стереотипами.

– В якій країні плануєте будувати майбутнє?

– Нині через війну в Україні ми переїхали до Німеччини. Наступні 5-6 років плануємо залишатися там. Далі розглядатимемо такі країни, як Катар чи Арабські Емірати.

– Чим найбільше переймаєтеся у парі?

– Нам важливо завжди покращувати та насичувати свої стосунки повагою, вірністю, яскравими емоціями та турботою. Постійно розмовляємо, тому знаємо, чого хочемо від стосунків. Найбільше хочемо стабільності, щоб через кілька років створити сім’ю.