«Ой весна-красна. Коронавірусна». Малюнок  Григорія ІВАЩЕНКА (м. Дніпро)

Україна, як у часи Радянського Союзу, знову за завісою. Але тепер –  коронавірусною. Європа внесла нас до списку «червоних» країн, де високий рівень захворюваності і закрила в’їзд  до Шенгенської зони.
За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби,  маємо  62 хворих на 100 тисяч населення, тоді як в ЄС таких трохи більше 16-ти.   

«Як же так! –  вигукне пересічний українець. – Хіба ми  чесно не зачинялися на тримісячний карантин? Звідки така разюча різниця?!» А високопосадовці з Кабінету міністрів у відповідь: «Ви й винні! Не так себе вели…»

Українці не дотримуються умов карантину, тому епідемія коронавірусу прогресує, заявив  в одній із телепередач міністр охорони здоров’я Максим Степанов. «Треба подивитися на вулицю, що відбувається в наших ресторанах, клубах, барах, що відбувається на пляжах в Одесі. Звичайно, важко говорити, що в такий спосіб ми можемо стримувати поширення коронавірусу».

Цікаво, правда? Коли в країні напівпідпільно  елітні ресторани догоджали вибагливим гурманам, коли легально торгували великі мережі, керівники принципово не помічали порушень. З послабленням карантину дозволили рух міського транспорту, але  без стоячих пасажирів. Гадаєте, хоч якесь місто чи містечко здатне забезпечити таку кількість тролейбусів чи маршруток? Як виконати те, що виконати неможливо?

Якщо частково дозволили працювати кафе і ресторанам, то як контролювати їхню роботу? Невже складно передбачити, що закриті курорти Адріатики і Середземномор’я спровокують наших людей бичками і креветками заполонити пляжі Одеси і Бердянська? То хто ж має подбати про коронавірусний режим у готелях?  А поки відсутній контроль, «Укрзалізниця» запустила кілька додаткових поїздів популярними туристичними маршрутами. Чиновники зізналися, що під час жорсткого карантину заборонили прогулянку в парках і скверах, щоб люди «не розслаблялися», а сиділи по домівках. То, можливо, й нинішні обмеження несерйозні?

Нині добовий рівень захворюваності складає 700-800 випадків. Майже вдвічі більше, ніж до послаблення карантину. Які висновки зробили у Міністерстві охорони здоров’я, у Кабінеті міністрів? Жодних, схоже. По-школярськи ведуть статистику.

Фонд боротьби з коронавірусом перетворився на торбу, звідки чиновники вигрібають мільйони на будівництво доріг. А чому б не закупити та вже і тепер безкоштовно не роздавати на вулицях медичні маски (гаразд, продавати, але ж за символічну плату!)? Якщо вже несила втримати людей по домівках, то, може, хоч так порятуємо багатьох від зарази у напхом напханому тролейбусі?..

Говоримо про загрозу другої хвилі пандемії. Уряд не готується професійно її зустрічати. Та ми і з першою не впоруємося. Заповненість ліжок у Києві і Львівській області перевищує 40%, на Буковині сягає більше половини. Але хіба навчилися оперативно тестувати групи ризику? У червні в американському штаті Каліфорнія на коронавірус перевірили 6 тисяч пацієнтів на 100 тисяч мешканців. У нашій Івано-Франківській області, де один із найвищих рівнів захворюваності, протестовано аж… 23 людини на 100 тисяч. Лабораторії не встигають досліджувати зразки, дехто на результат чекає тиждень і більше. Але ж є історії хворих, коли зволікання смерті подібне..

В одному міністр охорони здоров’я Максим Степанов має слушність:

– Треба просто задуматися і дотримуватися тих рекомендацій, які даються.

Коли на владу мало сподівань, тоді кожен – сам собі захист. Себто має відповідально подбати про безпеку. Свою і рідних.