Офіційно, за землевпорядними документами територія України – 603,7 тис. км². Але 2004 року НДІ геодезії і картографії провів дослідження, застосувавши чисельне інтегрування поточного простору, сумування дискретних доданків та чисельне інтегрування методом скінченних елементів. І виявив: площа нашої країни фактично на 2,1 тис. км² менша за офіційну – 601,6 тис. км². Для порівняння: обсяг української столиці – 847,66 км². Тобто, тільки за рахунок неправильних розрахунків ми «приростили» собі неіснуючу територію, яка дорівнює трьом Києвам.

Віддавна земля, земельні ресурси мали особливу цінність в будь-якій частині світу. А для українців й поготів. Згадайте хоча б хрестоматійні мрії Герасима Калитки зі «Ста тисяч» чи Кайдашеві «бої місцевого значення» за грушу. А що вже казати про наш час реформ і децентралізації, об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та ще в очікуванні незворотного скасування мораторію на продаж земель.

– В процесі створення ОТГ збільшився інтерес до інформації про земельний ресурс, інвентаризація земель стала вкрай актуальною, –  зауважує директор ТОВ «Подільський земельний центр» Наталія Фіялчук.

Як зазначають експерти, сьогочасні землевпорядники вже не можуть уявити своєї роботи без новітніх геоінформаційних технологій та тих-таки безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

На думку інженера-фотограмметриста ТОВ «КАЙЛАС А» Сергія Гурмана, технологія аерозйомки з використанням БПЛА дуже стрімко розвивається, тому що цей клас літальних апаратів має певні переваги над двома основними методами дистанційного зондування, яким користалися раніше. Так, штучні супутники землі дають неточні результати, а використовувати великі пілотовані літальні апарати вкрай затратно. Зате набагато дешевша аерозйомка з БПЛА дозволяє швидко отримати велике просторове розширення: ортофотоплан, цифрову модель рельєфу, цифрову модель місцевості тощо.

– Наша компанія, – розповідає Сергій Гурман, – використовує «FLIRTCetus». Це назва комплексу БПЛА київської компанії «ABRIS». Він оснащений повноформатною цифровою камерою і двочастотним GNSS приймачем для прив’язки центрів знімків. Запускається з катапульти, а сідає за допомогою парашута чи на фюзеляж. Співпрацюємо з Національним університетом «Львівська політехніка». Визначаємо елементи внутрішнього орієнтування, але не фіксуємо їх у програмі, тобто, використовуємо їх як перше наближення для обчислення. Це дає більшу точність. Працюємо за такою блок-схемою: спочатку узгоджуємо з замовником межі зйомки, потім – підготовчі роботи, далі – сама аерозйомка, а після її оцінки – фотограмметричне опрацювання і лише тоді твориться цифровий ортофотоплан та цифрова модель рельєфу. Готуємося теж ретельно і поетапно. Найперше вивчаємо територію обльоту, звісно, не літаємо над військовими частинами. Сповіщаємо органи місцевого самоврядування, щоб ті попереджали поліцію, військових. Воліємо, щоб усі знали про зйомку, щоб ніхто не лякався, не бив на сполох, бо такі випадки траплялися. Далі визначаємо перспективні майданчики для зльоту та посадки і вже тоді проводимо саму аерозйомку. Після того, як на місці перевірили якість відзнятого, опрацьовуємо основні дані та редагуємо цифрову модель рельєфу.

Як вважає Сергій Гурман, найбільшою проблемою аерозйомки безпілотниками є нестабільність точності отриманих результатів. Десь трохи менше перекриття, а десь неочікувано посилений вітер «підганяв» апарат, і на фотографіях побільшало «змазаного».

– Тому стараємося літати «із запасом», – продовжує Сергій. – Але якщо це однорідні території – ліс, поле, – тоді програма не так чітко знаходить точки для взаємного орієнтування і точність результатів погіршується. Крім того, стараємося не знімати населені пункти влітку: через густу зелень дуже погана видимість, а тому надто багато дешифровки.

Попри відносну економічність БПЛА, на таких роботах апарати окупаються не швидко – приблизно за сто польотів.

– Бо ціни на безпілотні літальні апарати в нас європейські, а за роботу – українські, – пояснює Гурман. – Маємо вісім комплексів БПЛА. Ці літальні апарати ремонтопридатні, наш перший безпілотник і досі працює. Його задана швидкість близько 26 м/с, але, звісно, треба зважати на вітер. За день влітку одна бригада аеорозйомки може опрацювати до 5 тис. га. земель, нині за сприятливої погоди –  до 2 тис. га.

За даними Держгеокадастру, на кінець минулого року із 28670-ти населених пунктів України (не рахуючи АР Крим), визначено межі 21529-ти. Проте на початок лютого цього року до Державного земельного кадастру внесено відомості лише про межі 1850-ти адміністративно-територіальних одиниць. Це близько 6% від загалу. Тому роботи у «крилатих землевпорядників» не бракуватиме.