Російська Федерація ввела проти українських політиків і бізнесменів, низки підприємств, переважно аграрної галузі, обмежувальні санкції. Рахунки, майно та цінні папери 322-вох  громадян України та 68-ми юридичних компаній заблоковано, а діяльність обмежено. Можна сказати, що Росія дала потужний залп у відповідь. Бо ще у червні Президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Радбезу України про санкції стосовно 14-ти фізичних і 30-ти юридичних осіб із Росії. Порівняймо цифри: у них сотні, у нас  десятки. Але більшість експертів схиляються до думки, що той залп… у небо по горобцях.

Росія запізнилася зі своїми санкціями. А точніше, звідти кинули ще один бумеранг, який повернеться і зацідить по лобах Владіміра Путіна і прем’єра  Дмітрія Мєдвєдєаа, підписантів відповідно президентського указу та урядової постанови. А ще, напевне, той бумеранг розляпає на мармизах квасних патріотів залишки вчорашніх «щєй». Враховуючи  цьогорічний нещедрий  урожай, рядовим росіянам уже гикнулися так звані антисанкції, що обмежували імпорт продуктів до Росії, введені кремлівськими мудрецями у відповідь на продовольчі торгівельні обмеження від США і ЄС. До того ж Росія ще 2014 року в односторонньому порядку заборонила поставки з України, крім виробів машинобудування та металургії, плодоовочевих, м’ясних, рибних, кондитерських та інших продуктів.

Тож цього разу російські лідери пізно кукурікнули. З 2011 року торгівля з сусідкою скоротилася уп’ятеро. І хоча непередбачувана московська держава ще лищається найбільшим імпортером українських товарів, частка ЄС у нашому торгівельному балансі значно переважає, зростає експорт на близькосхідні та азійські ринки, до країн Африки. Кому і що хотіли сказати Путін з Мєдвєдєвим,  які давно стали наочним втіленням російського двоголового півня, залишається загадкою. Можемо припустити, що одна голова свій президентський указ прокукурікала для вірнопідданих, що ріденько насіялися просторами «нєоб’ятной». Нехай, мовляв, чують які ми рішучі та й немилосердні до ворогів. Наїмося завтра, а сьогодні заб’ємо мізки курячим послідом. А інша голова, мабуть, шамкала про санкції  ненависному Заходу. Дивіться, які ми бойові. Наче півні на гноярні. Ударили по США і НАТО антиукраїнськими санкціями.

Звісно, із того двоголового белькотіння вийшло велике казна-що. Економічний пшик.

А тим часом нинішня антиукраїнська політична булька надулася і полетіла на українське поле. З усіх сил кремлівські карлики тужаться вже нині наскубти побільше смаленого пір’я та жбурнути його межи очі українського виборця. Зрозуміло, вірного путінського кума  Медведчука у санкційному списку немає, як немає і захисника російського православ’я нардепа Новинського. Минула «чаша сія» бізнесменів Ахметова і Коломойського, хоча фірми останнього таки потрапили під обмеження. Якщо перший просто закликав припинити війну, то другий створював і фінансував добровольчі батальйони, які зупинили навалу зі Сходу.

А ще у списку чимало помилок, наче його складали за давньою московитською традицією: «спустя рукава», абияк. Там знаходимо опоблоківця, колишнього регіонала Мірошниченка, хоча, очевидно, кремлівські писарчуки мали на увазі  іншого Мірошниченка, «свободівця». Дивує присутність інших «регіоналів». А лідер націоналістичної організації С14 Карась Євген Васильович став Валерійовичем, відомим у Києві галеристом. Це зайвий раз переконує, що санаційний список переповнений піаром, як курник смородом. І складали його радше для солов’їв-розбійників російської пропаганди.

Звісно, своєрідна логіка у цьому твориві зі смітника російської політики присутня. Але це «гібридна» логіка, розрахована на нашу виборчу перспективу. По щирості, чимало українців ще дослухаються до півнячого кукурікання з-за «порєбріка». Можливо, деяких політиків не внесли до списку, щоб скомпрометувати їх в очах одних виборців чи додати симпатії в інших. Напевно, у «списочниках» є й агенти впливу, чию вірнопідданість Кремль за старою «гебістською» звичкою намагається замаскувати.

А тому найрозумніше нам усім просто не зважати на півняче шпорування. Чи прокукурікає дзьобатий у курнику, а чи проспить з похмілля передранкову годину, день все одно ніч подолає. І як роса на сонці, згинуть півники-розбійники. Бо то ж і не півні, а двоголові мутанти. Чи кури-гермафродити, яких називають куріями. Такі здатні лише шкодити та паскудити на сусідських подвір’ях.