Владімір Путін перейнявся здоров’ям птахів і черв’яків. Його висловлювання на Глобальному саміті з виробництва та індустріалізації  у Єкатеринбурзі (!) «підірвали» користувачів соцмереж. Лідер держави нанотехнологій, яких так ніхто й не бачив, але якими так люблять хвалитися в Росії, виступив проти тих самих технологій. А точніше, проти альтернативних і відновлювальних джерел енергії.

«Чи комфортно людям буде жити на планеті, запарканеній вітряками і покритій кількома шарами сонячних батарей?… Скільки птахів гине через вітряки? Вони  так трясуться, що черв’яки вилазять із землі. Це не жарти. Це наслідки», – глибокомудро резюмував Путін.

Пригадується, подібні моралізаторські вивихи щедро розсипав герой п’єси Михайла Старицького «За двома зайцями» Свирид Петрович Голохвастов. «Єжелі когда человек подиметься разумом вгору вище од лаврської колокольні да глянет оттудова на людей, то вони йому здаються-кажуться такі маненькі, как пацюки, пардон, криси!» Владімір Путін на лаврську дзвіницю не скарячився, зате випробував себе у ролі ватажка зграї «стерхів», повівши їх за собою на дельтаплані. Звідти люди, не як криси, як черви…

Для наведення в Чечні «конституційного» порядку спершу Боріс Єльцин, а головно Владмір Путін використали не тільки сили МВС та внутрішні війська, а й спецназ, бронетехніку, артилерію та авіацію. «Конституційно впорядковані» чеченські Семашки сьогодні серед найбільших ран людства, як спалені білоруська Катинь чи в’єтнамський Сонгмі. Загалом у Чечні загинуло майже двісті тисяч громадян, серед яких і мирні росіяни. Даруйте, але всі вони, кого не розірвало вибухом бомби, хто не згорів у власній оселі, стали поживою для черв’ячків, про яких так піклується сьогодні «сонцеликий Пу».

А потім був напад на Грузію, нарешті війна на Сході України, де загинуло щонайменше тринадцять тисяч наших громадян. Ненажерливі черви у Путіна!

Втім, якщо люди для кремлівського карлика, мов якісь хробаки під  лискучим черевиком, то хто повірить, що йому ще й «птічку жалко»? Путін печеться про своє верховне сідало у російському курнику. Його енергетичний шантаж Європи і війни за контроль над сировинними трубогонами  мали тримати захмарні ціни на газ та нафту, узалежнити споживачів від кожного чмиху-пиху з Москви. Як  це не дивно звучить, але зажерливість  кремлівської сім’ї  і спричинила новий сплеск енергозберігаючих технологій. А в цьому пряма загроза  путінському режиму.

Тому удар по Грузії був спробою простягнути свої військові щупальця до каспійського регіону, де нафтою і газом з Росією конкурують Азербайджан і середньоазійські республіки. Війна в Сирії за близькосхідну нафту унеможливлює також і запроектований газогін з Катару. А напад на Україну зупинив розробку  сланцевого газу:  його родовище поблизу Слов’янська – найбільше в Європі.

Тож кожен вітряк,  кожен електромобіль –  як гостра голка в надутий газовий пузир імені Владіміра Путіна. То черв’ячок, що точить йому мізки, не даючи спокійно жити. Щоб постачити  людству безпечну відновлювальну енергію, сьогодні вже не потрібно у кілька шарів вкривати Землю пластирами  сонячних панелей. У 2020 році частка альтернативного палива у Європейському Союзі сягне 20%. У Швеції вона  вже нині перевищує 53% енергетичного балансу країни! І до речі, серед головних джерел  енерговиробництва не сонце і вітер, а біомаса та різні відходи, які дають понад 60% альтернативної енергії.

Прості росіяни в соціальних мережах підняли на вила сміху великого кремлівського «вчоного». «Він за черв’яків більше переживає, ніж за свій народ. Казковий еколог…», «переплутав таблетки ранкові та вечірні…», «маразм наростає…», «дах поїхав у старигана…».

Втім, у чомусь Путін щирий. Від спалювання нафти й газу на сплюндрованих добувачами землях черв’яки і птахи не гинуть: їх там не лишилося –  зауважує один із користувачів Інтернету. І підсумовує: «казковий довбодятел, цей торгівець керосинками-гасницями». Додамо, що й печеться Владімір Путін про таких же хитрохвостих пташечок, як і сам. Бо тим мозком, що нижче спини, відчуває: пече…

Не минеться. Згине зграя довбодятлів, перемелена вітряками часу і лопатями сучасних технологій.