Національна прем’єра українсько-сербсько-італійсько-швейцарського фільму «Малевич» режисерки Дарії Онищенко стала подією кінофестивалю «Молодість». Зал Будинку кіно був переповнений: квитки розкупили заздалегідь, а кількість охочих подивитися стрічку перевищила всі очікування: глядачі займали навіть сходи.

Фінальні титри на екрані пливли у супроводі овацій залу, а діалог глядачів із творцями фільму тривав понад пів години. Всі охочі могли зробити фото в інтер’єрі експозиції, яка відтворює легендарну виставку «0,10». І поспілкуватися з командою творців.

Образ Казимира Малевича у фільмі втілив артист столичного Національного театру імені Івана Франка Віталій Ажнов. Це його дебютна головна роль у кіно. І яка! За оцінкою журналістки Людмили Семенюк, він «зумів зіграти божевільну геніальність. Це настільки блискуче перевтілення, що заслуговує на десятки кінонагород». Не приховував задоволення і зазвичай скупий на емоції кінокритик Сергій Тримбач: «Зал аплодував стоячи. Це наша молодь, це ще одна сходинка її пізнання української історії, пізнання себе».

Дарія Онищенко наголосила, що її фільм — це не просто байопік, а метафора боротьби за українську культуру: «Малевич — один із нас. Мій фільм — про необхідність зберегти українську ідентичність, яку століттями намагається знищити наш ворог. Це моє бачення Малевича під час війни».

У цій кіноісторії українського генія переплітаються кілька часових ліній, включно із сучасністю. Фінальною сценою героїня Ірми Вітовської майстерно об’єднує всі сюжетні елементи, наголошуючи на тому, що ця історія — не лише про свободу митця, а й про волю цілої нації. Твори Казимира Малевича стають у фільмі символами українського опору. Не впокореного ні насиллям, ані століттями.