Підводьтеся, підводьтеся, добрі люди! Всією залою гучно плесніть у долоні! Влаштуйте овацію, бо на сцену нашого містечка, де ще вчора панувала тиша фактів та повага до істини, чиргикає вона, журналістика! Ні, не та, шановні, яка колись гордо несла світоч правди, а її жалюгідна пародія, розтатуйована крикливими заголовками та обвішана брязкальцями сенсацій.

Погляньте лишень! Ось вона заголилася «розслідуваннями», що більше нагадують перебрану чужу білизну, ніж суспільно важливу інформацію.

Біля цієї пані дзиґами  крутяться перестаркуваті жевжики. Вправно жонглюють масками: насадив на обличчя – миттю замінив другою, третьою, п’ятою, першою… Це «медіаексперти». Вчорашні кухонні балакуни, сьогодні, помінявши чергову маску, з пафосом роздають «авторитетні» коментарі, густо присмачуючи їх власними домислами та плітками сусідів.

А як вам її «новини», що скачуть, мов блощиці, з однієї сенсації на іншу, не встигаючи заглибитись у суть? Сьогодні вони захлинаються від «гарячої» історії про котика, який застряг на дереві, а завтра вже волають про «жахливу змову», без жодних доказів, зате при буйні фантазії.

О, ці астигматичні і всевидючі «очі громадськості»! Куди вони дивляться? Найчастіше – у кишеню замовника, який щедро платить за потрібний «кут зору». І тоді вчорашній герой миттєво перетворюється на злодія, а кришталево чиста репутація вмить покривається брудом. Бо ж «хто платить, той і музику замовляє», чи не так, панове «правдолюби»?

А її «боротьба за свободу слова»? Не смішіть мої старі обчаси! Вона закінчується там, де починаються інтереси власника медіа, де маячить перспектива вигідного контракту або де можна з користю зачепити «поважних» людей. Тоді свобода слова чомусь згортається в трубочку і ховається подалі від гріха.

І це строкате збіговисько самопроголошених «месників за справедливість» ще сміє називати себе «вартовими демократії»? Та вони більше схожі на придворних блазнів, які розважають публіку дешевими сенсаціями та відволікають її увагу від справжніх проблем.

Тож не дивуйтеся, шановні, якщо замість глибокого аналізу ви отримаєте порцію «жовтяка», замість об’єктивності – упередженість, а замість істини – добре проплачену, напахчену фальсифікатом правди брехню. Бо тепер на ринковій площі журналістика – це вже не поважна пані в мантії, а криклива торговка фальшивими новинами, яка за дзвінку копійку ладна збути вам будь-яку «правду».

Завіса! Чекаємо на наступний балаган! Можливо, завтра вони покажуть ще щось «цікавеньке»…

Якщо, звісно, хтось заплатить за квиток.