«Kyiv Smart City Forum 2020», який цього року відбувався в онлайн-режимі, скликав тисячі учасників та десятки спікерів. Й охопив увагою чимало злободенних питань українських міст. Як зауважив директор програми «Інфраструктура майбутнього» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Володимир Шульмейстер, форум працював у кількох напрямках: соціум, якість життя, довкілля, уряд, економіка та мобільність.

Найважливішим з означеного, на думку пана Шульмейстера, є мобільність. Саме вона має забезпечувати зручне пересування людей, упровадження в громадському транспорті новітніх технологій, зручність доставки та руху товарів, навігації та відстеження, транспортних пересадочних вузлів, транзиту. Інформаційно-аналітичний центр «Rating Рro» дослідив індекс якості сфери транспортних послуг 22-ох міст України. Рейтинг складено за опитуванням місцевих жителів і враховує такі параметри: розвиток інфраструктури, якість комунальних послуг, корупція та оцінка місцевих органів управління. Найвищу оцінку отримало місто Вінниця – 3,4 із максимально можливих 5-ти балів. Київ посів лише 16-те місце із оцінкою 2,7 (у 2017-2018 роках цей показник був дещо вищим – 3,0 бали). А ось цікаві факти:

• Київ на 4 000 000 мешканців має 100 км велодоріжок (+ 17 км на автомобільних дорогах), а у Вінниці на 670 000 мешканців їх – 67 км.
• Київ має 22 трамвайних, 44 тролейбусних маршрути, 3 лінії метрополітену, а в Дніпрі на 970 000 мешканців – 11 трамвайних, 20 тролейбусних маршрутів і 1 лінія метро.

– Найнагальніші проблеми столиці у сфері мобільності – маршрутна мережа, що не повністю задовольняє потреби громадян, високий обіг готівки в транспортній галузі, який фактично консервує її та гальмує розвиток структури, протистояння комунальних та приватних перевізників, зношеність, а також старіння інфраструктури рухомого складу, – зазначає Володимир Шульмейстер. А Дмитро Беспалов, директор транспортної компанії «А+С Україна», пропонує 5 простих кроків до #smart транспорту в українських містах:

1. Перейти на безготівковий розрахунок.

(«Маємо не маршрути на конкурсах розігрувати, а оплачувати перевізникам транспортні послуги. Перевізники мають отримувати платню безготівково і виключно за ту кількість поїздок, яку вони виконали»).

1. Місто має стати замовником перевезень; виручку збирає централізовано оператор системи; розраховуватися з перевізниками відповідно до пробігу в кілометрах; вартість послуги перевезення «прив’язати» до категорії транспортного засобу; за невиконання умов угоди – штрафні санкції.
2. Має бути здорова конкуренція між комунальним і приватними операторами.
3. Постійно моніторити показники якості роботи.
4. Власний приклад: ті, хто відповідає за транспортний бізнес, повинні час від часу самі ним користуватися. Щоб ясно бачити всі проблеми і невідкладно їх усувати.