Нове покоління художників пропускає війну через себе, аби фарбами показати всю крихкість людських переживань, силу світла, яке народжується у темряві. Молоді митці творять іншу візуальну мову –  символами, поетичними образами, особистими історіями.

Яскравою представницею цього руху є Юлія Ангелюк. Її творчість поєднує етнічні мотиви, сучасну техніку та глибокий соціальний сенс.

Вона родом з Коломиї, навчалася у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, пізніше – у Краківській академії мистецтв. Нині активно волонтерить: створює картини, малює «мотиванки» (ляльки-мотанки) і продає їх, щоб підтримувати ЗСУ. Працює з великими площинами, кольорами, її роботи мають вигляд сучасних ікон: прості лінії, виразні символи, глибока емоційна зарядженість.

Її мальовані символи стають амулетами. У серії «Warrior’s Amulet» мисткиня використовує образи ляльок-мотанок – обереги надії. Енергетика її «мотиванок» має собі силу, здатну перетворювати традицію на символ сучасного опору.

Восени 2022 року  художниця їздила з експозицією Європою, разом із колегами проводили  мітинги солідарності з оборонцями України. Там-таки вона «наживо» малювала картини з образом мотанки. Серію назвала «I am Mariupol, I am Azovstal». За кошти, виручені від реалізації творів, та донати придбала для ЗСУ 2 дрони «Mavic 3».

«Коли малюю мотанки, відчуваю, що створюю щось більше, ніж картини, – ділиться художниця. –  я творю символи надії. Вони можуть бути ніжними на вигляд, але в їхній формі – сила. Вона нині потрібна нашій країні».

Її мистецтво красномовне: наша історія, наші символи – це не минуле. Це інструмент сили, надії та відродження.