Новий мультимедійний проєкт «Площа Героїв» має намір розкрити для широкого загалу маловідомі, а то й незнані драматичні сторінки зародження, становлення і розвитку військового партнерства між Україною і США, перспективи українського євроатлантичного вектору мілітарної співпраці. Його ініціатори кінорежисери Валентин Сперкач й Андрій Михайлик задумали створити однойменний цикл телевізійних програм. Про це й розповіли на зустрічі зі своїми майбутніми глядачами – студентами Львівського національного Франкового університету і курсантами Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного. Розмова відбулася у кінозалі Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» 

– У першій передачі йтиметься про героїзм українських повітряних асів, допомогу міжнародної спільноти Україні в боротьбі за незалежність, демократію, свободу, і не лише свою, – розмірковує Валентин Сперкач. – Вже бачу пролог: наш час, герої – військові пілоти, американець та українець, в кабіні літака F-16 з українськими розпізнавальними знаками відпрацьовують елементи повітряного бою. Після напруженого тренування разом обговорюють деталі щойно завершеного польоту…

– Російські медіапродукти з позицій міфотворчого «побєдобєсія» спотворюють, а то й геть замовчують деталі подій 80-річної давнини – військової операції «Френтік», – долучається до розмови Андрій Михайлик. – Це маловідома драматична сторінка Другої світової війни надзвичайно важлива для осмислення сьогодення. Йдеться про спільні радянсько-американські військові місії з човниковим рухом бомбардувальників ВПС США за трикутником Англія – Італія – Полтава у червні – вересні 1944 року. Це не лише про витоки українсько-американської військової співпраці, про мужність і героїзм. Спробуємо чи не вперше розкрити правду про скоєний в ті часи злочинний підступ, що призвів до катастрофи – найбільших одночасних втрат американської стратегічної авіації за всю тогочасну війну. Недаремно події червня 1944 року на летовищі у Полтаві американські військові дослідники назвали «Другим Перл-Гарбором».

– Для глядачів це стане справжнім відкриттям, – запевняє Валентин Сперкач. – Вперше оприлюднимо кадри, які ми разом зі світлої пам’яті Сергієм Лисецьким, кінооператором, знімали 1994 року в Полтаві, коли там відзначали 50-річчя операції «Френтік». Глядач побачить спогади американського пілота підполковника Чарлі Бічема, розповіді інших учасників цих подій: штурмана підполковника Лі Кула, полковника Джеймса Стюарта, а також полковника Мирослава Маланяка з Пентагону та українського ветерана генерал-майора Геннадія Котляра. Наступного 1995 року я майже тиждень гостював у домі Чарлі Бічема в Оклагомі. Ми багато спілкувалися, я слухав, фільмував його роздуми. Як істинний фахівець (50 бойових вильотів на «літаючих фортецях» В-17, понад 200 вильотів забезпечення Берлінського повітряного мосту у 1948-49 рр., дальша служба інструктором з підготовки пілотів В-52) Чарлі розумів, чому американська стратегічна авіація понесла такі важкі втрати і чому жодного атакуючого літака «Люфтваффе» не було збито в небі над Полтавою.

Чарлі Бічем

– В нашому проєкті робимо акцент саме на українському трактуванні подій Другої світової війни, – наголосив Андрій Михайлик. – Ця історична аналогія потужною хвилею донесе до нашого глядача біль і героїку сьогодення. Й істинне «обличчя звіра» на ймення рашизм. Ворог діє за давно відпрацьованими кліше. Зверніть увагу: в світі все гучніше чути не лише про «втому від війни», про «чи варто допомагати Україні», а й про примарну можливість «переговорів і замирення». Та ще «з врахуванням позиції іншої сторони», тобто агресорів, воєнних злочинців. Про це ми теж не змовчимо. І не лише у телепередачах нашого циклу, а й під час презентацій, зокрема, й міжнародних, в режимі онлайн з аудиторією зі США, Канади. Як подальший розвиток проєкту, звісно ж, передбачаємо й англомовну версію циклу. Бо саме через розповіді, героями яких є співвітчизники американців, канадців, британців, тема війни в Україні стане ближчою і зрозумілішою іноземному глядачеві.

– Треба бути пильними, треба нагадувати історичні факти про підступність і лицемірство кремлівських хижаків, – підсумовуючи застеріг Валентин Сперкач. – В нашому проєкті шукатимемо відповіді на за питання, не знайдені за 80 років. Хто «навів» на Полтаву німецькі бомбардувальники? Хто створив ворогові ідеальні умови для знищення тутешньої американської авіабази? Чому летовище залишилося фактично без прикриття? Яка роль в цьому кремлівської верхівки? І чи можна довіряти московитам сьогодні і щиро вірити в перемовини з ними?

Нині проєкт «Площа Героїв» бере участь у конкурсі грантових програм Українського культурного фонду. Режисери Валентин Сперкач і Андрій Михайлик сподіваються на підтримку. І шукають можливості співпраці з меценатами, небайдужою громадськістю. Не лише в Україні.

Між Площами Героїв в українських містах і площею Heroes Plaza в Ель-Рено в американській Оклагомі, яку облаштовував ветеран-авіатор Чарлі Бічем, – відстань чимала. Треба чи не пів світу пролетіти. Але це не завада для наших народів, щоб стати в єдиний стрій борців за свободу.