З Микитою познайомився у березні. Онлайн, в одному з телеграм-каналів. Микита розповідав про те, як навчається на оператора БПЛА, і я написав йому в приватні повідомлення. Хотів дізнатися більше про «безпілотники». А спілкуючись довідався і про самого Микиту.
До війни він був звичайним цивільним, хлопцем, який любить своє рідне місто, свій Харків. Але від початку повномасштабного вторгнення росії, поміняв цивільний одяг на однострій, узяв зброю і пішов захищати державу на харківському напрямку. Він і нині там, де гаряче, – боєць 93 ОМБр з позивним «Ник».

– Микито, чому обрав аеророзвідку?

– Колись «богом війни» називали артилерію. За пів століття технологічного прогресу змінилися й «боги»: як на мене, нині це БПЛА, дрони. Тому й вибрав їх. Поклик серця, за ними майбутнє.

– Що найважливіше у твоїй нинішній роботі?

– Найперше – безпека. Твоя і твоїх побратимів. Не можна запускати літальні апарати над своїми позиціями, бо ворог легко виявить вас за азимутом і накриє вогнем. Раніше частенько так їхня арта стріляла, тепер менше, очевидно, економлять снаряди. Ворог застосовує системи відстеження, хоча, звісно, і ми це робимо щоб бачити і збивати їхні апарати.

Основною проблемою є радіоелектрона боротьба. Вона глушить БПЛА: ти пробуєш повернути свій літальний апарат, а його вже перехопили і противник повів до себе. Так історія трапилася і з нами.

– Погодні умови заважають?

– Так, БПЛА залежні від примх погоди. Особливо малі дрони: їх, наприклад, може знести вітром, їхні акумулятори треба розігрівати та тримати в теплі, а якщо у такого дрона немає захисту від вологи, ти його не запустиш. Великим дронам, звісно, не загрожують ані повітряні потоки, волога ,але така «іграшка» коштує від 200 тисяч гривень. Школа таку втратити. Хоча було й таке що наш дрон отримав влучення з автомата Калашнікова біля гвинта, але долетів «додому»

– Можеш як практик оцінити українські дрони?

– Вони на одному технічному рівні з європейськими. А порівнюючи з російськими – «небо і земля». Ось я проходив навчання на «Лелеці» – чудовий апарат. Зараз працюю на «DJI-300» в нас його називають «матрац».

– Ти відомий в Tik–tok своїм фото з визволеного села Липці на Харківщині. Розкажи про це детальніше.

– Перед тим як відправитися в Липці, ми поїздили довколишніми селами, русня повтікала, покидала все, що не змогла забрати. Їхні БК, РПГ-30, спорядження були для нас гарним подарунком. Тільки-но заїхали в Липці, місцеві вибігли нас зустрічати. Був рекламний щит, на якому написали «Слава ЗСУ». Нам було приємно, дуже були раді бачити наших людей, яких звільнили від русні. Роздали їм гуманітарну допомогу і поїхали далі до кордону – облаштовуватися та позабирати те що залишили зі зброї втікачі з «другої армії світу».

Допоки на росії правитимуть імперці і просуватимуть свої ідеї, допоки є в них бажання воювати, щоб помститися за «втрачене» минуле, – миру з ними у нас не буде.

– Твоя найбільша воєнна «здобич».

– Якщо зі знищених, то це БТР-82, а із захоплених – «мотолига» (багатоцільовий транспортер-тягач) і БМП-2. Ворог їх начебто замаскував і кинув, а ми під час «вильоту» знайшли та забрали.

– Що найперше зробиш після перемоги?

– Прозвучить банально, але, мабуть, просто добряче хильну. Але попереду ще нам багато роботи.