Екстрадиція – це форма міжнародної співпраці держав для боротьби зі злочинністю. Одна країна може цілком законно видати особу іншій країні для притягнення до кримінальної відповідальності. За умови, якщо між цими державами чинний договір про взаємну допомогу у кримінальних справах.

На початку осені народний депутат України Давид Арахамія заявив, що українських чоловіків призивного віку, які під час дії воєнного стану незаконно перебралися до інших країн, можуть повернути додому. Шляхом тієї-таки екстрадиції.

Парламентарій навіть пояснив механізм її застосування: аналізуватимуть справжність документа, за допомогою якого чоловік перетнув кордон, і якщо виявиться, що цей дозвіл отримано підкупом посадовця, то покарання понесуть обидві сторони.

Втім не все так легко робиться, як мовиться.

– У країнах Європи, де здебільшого перебувають наші «топзлочинці», суди дуже обережно ставляться до питання екстрадиції, – зазначає міністр юстиції України  Денис Малюська. – Зокрема і через те, що у нас триває війна. Їхні адвокати наголошують на тому, що передавати в Україну, екстрадувати таких «персонажів» буде вкрай-вкрай небезпечно.

Частина країн одразу негативно відгукнулися на ідею наших владців екстрадувати українських чоловіків. Австрійська преса пише, що офіційний Відень не збирається передавати інформацію про українців призивного віку.

– Безсумнівно, що жоден військовозобов’язаний українець, який живе в Австрії, не буде відправлений назад на Батьківщину, – підтвердив це речник МВС Австрії.

Німеччина також не планує видавати українських чоловіків, котрі приїхали до країни після повномасштабного війни, розв’язаної росією.

Зі своїми німецькими сусідами солідарна і влада Чехії: її представники теж оголосили, що масового повернення до України її «ухилянтів» не буде.

– Але в конкретному випадку це залежатиме не від правової кваліфікації, а від фактичної поведінки, за якою українські судові органи врешті-решт подадуть запит на екстрадицію конкретної особи, – уточнив речник мін’юсту Чехії Владімір Ржепка.

Такої ж позиції й офіційний Будапешт: Угорщина не планує видавати українських чоловіків, котрі перебувають на території цієї країни. Влада запевняє, що кожен біженець будь-якої статі може почувати себе у безпеці, жодної інформації про переселенця не буде поширено.

Як бачимо, про сподівану паном Арахамією масову екстрадицію українців з-за кордону поки що можна забути: для європейських країн міжнародне право важливіше за благі наміри українських політиків.