Досвід останніх кількох років упровадження системи забезпечення якості вищої освіти в Україні обговорювали на «круглому столі», ініційованому Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, представники Міністерства освіти і науки України, професорсько-викладацький склад Львівської політехніки, на базі якої організували цю дискусію, посланці інших провідних вітчизняних вишів, фахівці Erasmus+ офісу в Україні та інших освітніх структур.

Як наголосив проректор Національного університету «Львівська політехніка» Олег Матвійків, покращення якості вищої освіти, безумовно, на часі, проте акредитацій освітніх програм, яку проводить НАЗЯВО, є справою доволі затратною для закладів вищої освіти. А тим паче, якщо акредитують одночасно кілька освітніх програм в одному виші.

Онлайн формат заходу дозволив одночасно запросити до слова представницю Erasmus+ офісу в Україні Світлану Шитікову та іноземну гостю з Крайовського університету Анку Бандої. Вони згадали про важливість академічної мобільності здобувачів освіти в сучасному світі, а пані Світлана детальніше розповіла про деякі особливості роботи Erasmus+ офісу на теренах нашої країни.

Заступник голови НАЗЯВО Андрій Бутенко представив річний звіт роботи агенції. Нагадав про прозорість системи для всіх та значне покращення акредитаційного процесу. Запевнив: це підвищує конкурентоздатність закордоном українських дипломів про вищу освіту. Загалом, станом на грудень 2020 року в Україні представлено 1251 заклад. З них 1089 належать до категорії «Заклад вищої освіти», і 162 – до категорії «Наукові інститути (установи)». Тут переважає державна форма власності (89,3%).

Абсолютним рекордсменом за популярністю серед абітурієнтів та кількістю поданих заяв залишається спеціальність «Право». Також до чільної п’ятірки входять відповідно: «Середня освіта», «Медицина», «Менеджмент», «Філологія».

За словами Андрія Бутенка, університети відкривають нові освітні програми, бо їх спонукають до цього кон’юктура ринку, успішний досвід інших закладів, прагнення вишу «спробувати себе» в інших спеціальностях чи галузях знань, ініціатива викладачів закладу.

Заступниця голови НЗЯВО Наталія Стукало зазначила, що урядова структура є партнером проєкту Erasmus + EDUQAS. Очільниця рекомендує активізувати співпрацю роботодавців із вишами, щоб прискорити якісні позитивні зміни у закладах вищої освіти. І наполягає: НАЗЯВО повинне бути незалежним та публікувати звіти про свою діяльність, маючи власні джерела фінансування.

Заступниця голови НАЗЯВО Олена Єременко пояснила значення кожного з критеріїв оцінювання освітніх програм та поділилася повчальними практиками із набутого досвіду агентства.

А керівниця експертної групи з питань вищої освіти та освіти дорослих директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України Алла Рибалко зазначила, що ключовим завданням на найближчі п’ять років є переосмислення ролі та завдань університетів для економіки, держави та суспільства (ідеї, інтелектуальний потенціал, інновації). Експертка розповіла про автономію університетів: академічну, фінансову, організаційну, кадрову. Зазначалося: модернізація освітніх програм у 2020-2025 роках передбачає їхній систематичний перегляд, розроблення професійних стандартів, і їхню гармонізацію зі стандартами освіти, а також дистанційну та дуальну освіту замість заочної. Пані Рибалко пообіцяла і цьогорічні новації в системі освіти: документи про освіту власного зразка, нову редакцію ліцензійних умов, допуск приватних ЗВО до державного замовлення, моніторинг працевлаштування випускників, програмні результати навчання в стандартах для «регульованих» спеціальностей.

Учасники круглого столу відповідали на запитання з чату. Зокрема Андрій Бутенко запевнив, що форма навчання не змінює завдання освітньої програми, що її цілей необхідно досягти. Керівник секретаріату НАЗЯВО Михайло Винницький, поінформував: для визнання закордонного диплому в Україні МОН може видавати відповідну довідку. Для ого щоб власник такого диплома продовжив навчання або працевлаштувався. Звісно, друге – це вже виключне рішення роботодавця.