Оригінально, але досить очікувано окупаційна влада Криму привітала мешканців Сімферополя, Сімферопольського і Бахчисарайського районів з Днем незалежності України. З 24 серпня їм постачають воду по дві години на добу, зранку й увечері, а ближчим часом уріжуть і цей ліміт. А ще з тиждень тому у Сімферополі під духовий оркестр відкривали водогін, збудований військовими. Мабуть, російські окупанти забрали останнє на миття своїх танків…

Перебої з водою на півострові почалися відразу після приходу «русской вєсни». В шовіністичному чадиську «бояришніковскіє патріоти» порозвішували триколірні-трирядкові білборди: «А що далі? // Далі хоч каміння з неба // Ми на Батьківщині!» І невдовзі на севастопольському форумі з’явилося застереження від доктора Фауста: «Пару годин тому хтось із сусідів з 5-го поверху вихлюпнув свої фекалії і сечу на вулицю із вікна (в районі «Океану» впродовж дня не було води, очевидно, сусіди не запаслися водою для змивання відходів). Так що будьте пильні, проходячи під будинками у вечірній час». І коротенький висновок: «Почуваюся в середньовічній Європі». Нагадую, окропіння лайном почалися у містах Криму ще за переповнених водосховищ. Україна щороку переганяла на посушливий півострів півтора мільярди (!) кубів дніпровської води – для технічних потреб і сільського господарства. Уявіть, що коїться зараз у містах і містечках, коли на зміну холодній «вєснє» нагрянуло палюче «вєжлівоє лєто?» Прісні підземні джерела, якими так чванькалися окупанти, швидко виснажилися, з труб полилася солона вода, яка перетворює родючі ґрунти на мертві солончаки. Годі говорити про банальну гігієну, не всім вистачає напитися!

Окупаційний губернатор Аксьонов, більше відомий кримцям за бандитським прізвиськом «Гоблін», раніше із штанів вистрибував, репетуючи, що Крим проживе без отруєної «укропської» води. Сьогодні ж набрав у рот своєї – з характерним каналізаційним сморідком. Мовчить, як риба на піску. Зате безводдя охоче коментують користувачі місцевих соцмереж. «Нас тупо розвели, а зробити ніхто нічого не може. Будемо жити, як у країнах третього світу…» (Людміла Журавльова) «З водою в Криму все добре. Її немає». (Ilya Bolshedvorov) «…Пам’ятаю, що це питання ставили кримці ще в квітні і травні, а нам керівництво Криму кричало: не панікуйте, все добре…» (Алєксандр Юрьєв) «І вами (владою, – В.З.) не зроблено НІЧОГО! І навіть більше – шкідництво. Я мовчу про те, щоб налагодити ДІАЛОГ з Україною і постачання води через канал. Так, платно. Ви й так оплату за воду щоразу підіймаєте і підіймаєте» (Єкатєріна Слоб).

До речі, цікавий поворот в обговоренні кримської засухи. Україна ще на початку окупації не виключала постачання води до Криму. За гроші. Але що було, те з тією водою і спливло. Окупанти не доглядали канал – складний і затратний гідротехнічний об’єкт. Насосні станції розграбували «іхтамнєти», русло заросло дикими бур’янами і деревами. Навіть якщо російський президент Владімір Путін піде напитися води бойовими колонами, доправляти її до Криму можна хіба що у відрах… До речі, колаборантка та депутатка російської Держдуми, «експрокурорка» тимчасово окупованого Криму Наталя Поклонська ще раніше звернулася до Президента України Володимира Зеленського із пропозицією провести перемовини про відновлення водопостачання до анексованого півострова. Щоправда не за гроші, а за так! Зрадниця сподівалася «на конструктивний діалог». Схоже, добряче напекло особливо затяті голови кримське сонце! Аж пам’ять вигоріла. То нехай собі п’ють намолене «каміння з неба», стікають лоєм і глухо клацають пересохлими язиками. А ми почекаємо…