Не прояв спротиву, а щодення рутина

У кінотеатрах України стартував показ документального фільму «Квіти України» — дебютної повнометражної роботи режисерки Аделіни Борець. Стрічка вже встигла привернути увагу міжнародної спільноти: на фестивалях у Кракові, Лодзі та Лейпцигу здобула кілька професійних нагород, зокрема як найкращий документальний фільм.

Це історія 67-річної Наталії, яка мешкає у приватному будинку на столичних Позняках. Серед багатоповерхових житлових масивів, що виросли навколо за останні десятиліття. Попри тиск забудовників і численні пропозиції продати землю, жінка зберігає свою присадибну ділянку, господарство та спосіб життя, який поступово зникає з урбанізованого простору. За словами Аделіни Борець, саме ця зосередженість на своєму — не як прояв спротиву, а як щоденна рутина — і стала ключовою ідеєю фільму.

Назва стрічки відсилає до подій 2021 року, коли громадські активісти протестували проти знищення модерністської будівлі «Квіти України» у центрі Києва. Саме там режисерка вперше зустріла Наталію. Фільм не створено як хроніку протестів, але натяки на тиск забудов і трансформацію міського простору стали помітним фоном. Водночас історія Наталії розгортається в період повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що лише посилило її рішучість залишатися на своїй землі.

Емоційної глибини фільму додав музичний супровід, створений відомим гуртом «ДахаБраха».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company