Безпечного куріння не існує. Про це йшлося на онлайн-конференції, організованій Центром громадянського представництва ГО «Життя». Радилися, як протидіяти курінню, а також досліджували ефективність попередніх антитютюнових кампаній: рекламні ролики на телебаченні, у метрополітені, інтернеті, а також банери.

Олександр Щербатюк, дослідник, координатор проєктів Київського міжнародного інституту соціології, поділився, аналітичними результатами опитування різних фокус-груп українців – зокрема щодо шкоди електронних сигарет Vape Glo Iqos. Так от 50% респондентів уважають такі сигарети менше шкідливими, аніж звичайні, а 70% курців узагалі запевняють, що електронне куриво безпечне, тому й віддають йому перевагу.

Після проведеної рекламної кампанії соціологічна картина таки змінилася: 67% опитаних уже переконані, що електронні сигарети слід офіційно прирівняти до звичайних. Соціологи також з’ясували, що головною причиною, чому українці захоплюються електронними сигаретами, є здебільшого вплив родичів або друзів: ті своїм прикладом заохочують курити електронні сигарети. І, звісно ж, уже знайоме виправдання: димлю «безпечнішою електронною», щоб не палити звичайної. А є й такі, хто вдається до цього задля розваги чи з цікавості.

Позитивним результатом кампанії «Безпечного куріння не існує», безумовно, є те, що все більше людей захоплює пошук додаткової інформації на цю тему. А курці із досвідом серйозно замислюються, як позбутися цієї небезпечної звички. Та й ті, хто брався за сигарету вряди-годи, заради цікавості, всерйоз занепокоїлися. До речі, саме ця категорія опитаних найбільше перейнялася цими рекламними застереженнями.

Ірина Морозова, старша радниця глобальної організації охорони здоров’я «Vital Strategies», приєднавшись до розмови скайпом із Нью-Йорка, теж запевнила про важливість таких рекламних кампаній. Ще дослідження 1964 року довело: рак легень має прямий зв’язок з курінням. Тому жодні сигарети жодним чином не є безпечними. Найуспішнішою країною, де борють куріння, стала Австралія: ще 1967 року там провели потужну рекламну кампанію, поширюючи реальні фото жахливих захворювань, спричинених курінням.

І все ж таки Ірина Морозова вказує на марність швидких очікувань від найефектніших антитютюнових кампаній. Цей, вважає вона, тривалий процес потребує зусиль. Обов’язок кожної держави – інформувати людей про шкоду від куріння. Саме держава має змушувати виробників тютюну, аби на упаковках цигарок були застереження. Це ефективний і прямий доступ до цільової аудиторії.

2012 року в США провели масштабну кампанію проти куріння, яка мала чи не найбільший за останні десятиліття вплив на населення: в ній взяли участь ті, хто постраждали від паління. До таких кампаній варто активніше залучати лікарів, які навіч бачать наслідки згубної пристрасті, а також тих, хто сам з тими наслідками бореться. Це особливо актуально нині, в період пандемії Covid-19, оскільки вже науково доведено, що не курці мають менше ускладнень від хвороби та піддаються лікуванню набагато краще.

Тож іще раз наголосимо на головному меседжеві антитютюнової кампанії: «Безпечного куріння не існує. Краще не починай!»