Не всі знають, що чеки, котрі нам дають на касах у крамницях, чи, скажімо, паперові лотки для яєць, чи одноразовий паперовий посуд, вкритий плівкою, – то аж ніяк не чистий папір,а відтак як відходи має відповідним чином утилізуватися. Що ж до справжнього паперу, традиційної макулатури, то вмілі люди мають її ресурс, і збираючи, заробляють на ній пристойні кошти.
Нині, на жаль, чи не кожна область в Україні має своє «грибовицьке сміттєзвалище», а отже проблема сміття та його переробки аж пече. Вчитися сортувати відходи надважливо дорослим і дітям.

За даними Міністерства розвитку громад і територій, в Україні торік (без урахування даних з АР Крим) нагромадилось понад 10 мільйонів тонн непотребу, який звезено на 6 тисяч офіційних сміттєзвалищ і полігонів, загальною площею майже 9 тисяч гектарів. Це дані лише про легітимні сміттєзвалища. А скільки стихійних, несанкціонованих? Щороку зростає катастрофічними темпами. «За 30 років не було створено ані концепції, ані стратегії з утилізації твердих побутових відходів, ані реалізації її на практиці», – зізнався нещодавно Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

У Києві торік на переробку та утилізацію надійшло близько 315 тисяч тонн сміття. Після сортування та відібраних сировинно-цінних компонентів обсяг відходів зменшився у 5 разів – 62 тисячі тонн.

Навіщо сортувати сміття?

Найперше тому, що не все сміття – є сміттям. Багато його після переробки приносить користь. Скажімо, з макулатури виробляють туалетний і звичайний папір, тканини. Пластик на заводах подрібнюють до спеціальних гранул, з яких потім виготовляють нові пляшки та іншу продукцію. Іде у діло і подрібнене скло. З гумових шин виготовляють нові килимки, підбори для взуття, покриття для спортмайданчиків. А з батарейок вилуджують цинк, марганець, вуглецеві сполуки, нікель.

Якби ж то цією життєво важливою проблемою переймалося більше людей! Адже, за словами голова ГО «Україна без сміття» Євгенії Аратовської, громади цим не дуже заморочуються: в кращому разі налагоджують вивезення відходів на сміттєзвалище чи на спалювання.

– Тобто ми не те, що не отримуємо користі від сміття, ми у ньому «тонемо», – переконує пані Євгенія. – Загалом те, що контроль за збором і утилізацією відходів довірено муніципальним службам, – це велика помилка. На мою думку, це має контролювати кожен з нас. Мусимо нарешті навчитися сортувати відходи й отримувати з них цінні ресурси, органіку.

«Догляд» за сміттям

У ГО «Україна без сміття» наводять простий алгоритм дій, який за умови системного втілення може налагодити ефективний процес сортування відходів по всій країні:

1. Збирати та сортувати потрібно лише чисту сировину (без решток їжі та жиру). Йдеться про пластикові пляшки, пакетів з-під молочної продукції, які треба обов’язково промити.
2. Все сміття потрібно стиснути, ущільнити, аби воно було компактним.

Куди нести сміття?

Знайдіть спеціальні контейнери чи пункт прийому відходів поряд із вашим помешканням і перевірте, які види сміття там приймають. На цій мапі можна знайти найближчий до себе пункт утилізації сміття. Звертайтеся до працівників ЖКГ або в найближчу екологічну громадську організацію, якщо вашого населеного пункту немає на карті.

Навіщо це все? Та тому, що ми не останні на цій землі. Тут мають щасливо жити наші діти, онуки, і праправнуки онуків… Або ж ми не дамо їм такої нагоди, якщо вбиватимемо землю своєю легковажністю.