Кого з нас батьки не змушували робити нудне домашнє завдання? Ми мали бути старанними та розумними, добре вчитися та приносити додому гарні оцінки. Звучить як утопія.

Часто себе запитували: «Та нащо це мені? Я ж не буду літературознавцем, великим математиком, ботаніком, географом чи фізиком-ядерником?». Справді, не все воно стане твоїм фахом, але слід визнати, що звичка навчатися – не найгірше, дароване тобі у цьому житті. З роками розумієш більше, відчуваєш силу відповідальності, і вже замислюєшся над тим, щоб справді досягти в житті своєї заповітної вершини.

Вже й книжки більше ваблять, коли пливеш із пристрастю від сторінки до сторінки. І параграфи з історії – вже не просто перелік дат, а відображення реальності. І геометрія – вже не тільки фігури і теореми, а корисний дизайнерський інструмент, коли облаштовуєш домівку. Ти починаєш розуміти, що навчання життєво необхідне, а отже тобі воно стає цікавим. І вже плануєш взяти додаткові курси з різних предметів та напрямків.

Втім і на цьому етапі «свідомої дорослості» може спіткати невдача.

Зазвичай бажання взятися за щось нове та цікаве з’являється вночі, а зранку ті неймовірні ідеї та плани кудись зникають, разом з необхідністю братися за роботу. Багатьом знайома ситуація. У таких випадках жодним чином не можна опускати руки. Мотивація та систематичне навчання виробляють звичку занурюватися у нові знання. І зрештою нам це починає подобатися.

Але де брати мотивацію та сили для навчання? Науковці Гарвардського університету виділяють два типи мотивації: один спрямований на очікувану винагороду («мотивація підходу»), інший – на обережність («мотивація уникнення»). Правду кажучи ми все ж таки схильні до другого мотиватора. Хоча й так отримуємо сплеск задоволення та позитивних емоцій.

Це помітно, коли готуєшся до іспитів. Ставиш собі обмеження і знаєш: замість тебе ніхто цього не зробить. Чи значить це, що крім мотивації потрібні рамки? Не завжди. Дитина ще не може самоорганізуватися, тому їй потрібен зовнішній контроль. Дорослі також краще працюють чи навчаються, коли від них очікують результат. Якщо спостерігача немає, слід самотужки усвідомити, що результат вартий трудів навчання.

Сильне бажання, повноцінний відпочинок та розуміння важливості навчатися надійно зорієнтують вас на правильний вибір. Дізнаватися нове, проводити час за книжкою, вести конспекти навіть трохи романтично. Час, плідно проведений за уроками та завданнями, згодом неодмінно віддячить сторицею – професійними та життєвими успіхами, супільною повагою.