Завжди дивували перфекціоністи: не могла зрозуміти, навіщо люди задля ідеальності так зациклюються на несуттєвих речах. Здавалось абсурдним, що моя мама може витрачати кілька годин, аби бездоганно «правильно» розкласти речі – як їй здається, на свої місця. Так було доти, поки мене не осяяло: я сама прагну ідеальності, якої не існує і, зрештою, ніколи не існувало. Дівчина, яка не розуміє перфекціоністів, виявилася їхньою подобою (недарма ж кажуть: те, що нас дратує в інших, є в нас самих, але, можливо, інакше прослідковується).

Ми активно в русі: перші кроки, дитячий садочок, школа, університет, працевлаштування. Скрізь хочеться бути кращою: мати багато друзів, бути привабливою для хлопців, старанно вчитись та не засмучувати батьків. Намагаєшся якомога більше встигнути. Набираєш такого темпу, що вже годі зупинитись, аж до запаморочення. І несила збагнути (чи то від надлишку всього, чи навпаки), що до чогось важливого таки не встигаєш. У гонитві за ідеальним (як нам здається) життям, втрачаємо себе. І, певно, справжнє щастя.

А коли розумієш, що силкуєшся досягти того, чого далебі не існує, світ мовби перевертається. І сумно тішишся з того, як багато диму пускав собі сам у вічі.

Неідеальна донька та сестра

Мені буває ліньки помити посуд, забуваю про річницю батьків, зрідка телефоную братові, а ще в дитинстві я нишком виливала мамин суп у помиї, бо не хотіла його їсти (тепер, мешкаючи в гуртожитку, щиро шкодую про це). Навідуючись додому, намагаюсь бути ідеальною донькою: допомагаю всім у всьому, розповідаю про житейські успіхи, купую смаколики, але ж розумію, що сім’ї потрібно не це. Вони хочуть відчувати довіру у стосунках і знати, що ми насправді щасливі. Вони люблять мене незалежно від зарплати, кількості дипломів про вищу освіту та нашого зовнішнього вигляду.

Неідеальна подруга

Я втікала від подруг на побачення, не завжди мої поради для них були слушними. Іноді я нехтувала днями народжень, навіть близьких подруг, а потім картала себе за це. І вже «у свинячий голос» намагалася відновити приязнь приємними подарунками, годинами «терапії», хоч сама потребувала допомоги та жертвувала собою заради комфорту інших. Але справжні друзі люблять не за ідеальну жертовність заради них, а за те, що разом нам у нашому дівочому гурті легко, комфортно. Що є розуміння: хтось у скрутну хвилину завжди буде поруч.

Неідеальна студентка

Я пропускала пари через підробіток, бо не вміла знаходити баланс. Кількість відкладеного «на завтра» домашнього завдання вже дуже багато, а кількість помилок і невдач вже давно не рахую. Але картати себе провинами, кожною помилкою – це дорога в нікуди, звідки вибратися буде ой як складно. Ми вчимося, прагнемо розвиватись – оце найголовніше, а зробимо щось значуще і велике у 20, 30, 60 чи ніколи не зробимо – гадаю, не має жодного сенсу для справжнього внутрішнього щастя.

Неідеальна дівчина

Не кожного дня готую, втомлююсь бути надто комунікабельною і часто хочу просто помовчати, багато плачу, бо надто емоційна, забуваю взяти обід на працю чи, скажімо, зателефонувати, що вже вдома і в безпеці. Але люблять по-справжньому не за вміння бути ідеальним, як сонцесяйний пост у інстаграмі, а за щиру усмішку і за ті недоліки, які роблять нас особливими.

Неідеальна людина

Я завдавала людям болю, помилялася, засуджувала і жорстко критикувала, намагалася бути позитивною, хоч внутрішньої енергії на це бракувало. Ми всі живі люди і робимо помилки, бо це наш досвід. Як же інакше вчитися жити?

Зупинитися. Відсапатися. Роззирнутися. Десь вже осипається листя, а десь значать слід перші морози. Моя сусідка у гуртожитській кімнаті розповідає про таке важливе для неї перше побачення, батьки кличуть разом приготувати вечерю, продавчиня бажає тобі хорошого дня, друзі чи кохана людина з нетерпінням чекають зустрічі в осінньому парку. Навколо вирує справжнє життя і справжні твої люди, які не вимагають від тебе тієї ідеальності, якої так прагнеш.

Сумно, що таких пошукових запитів дуже багато, як, зрештою, і пояснень: як бути «ідеальною»…

Натомість я неідеальна: у мене теж трапляються висипи на обличчі чи невдало пофарбоване волосся, але головне в іншому: я відчуваю себе щасливою.