Тема коронавірусу третій місяць окупує інформаційні медійні поля, про неї говорять на кожному теле- і радіоканалі. Пандемія несподівано, але рішуче увійшла у наше життя. Змінивши  усталені звички, гальмує економіку, збурює суспільства. І не лише ця напасть, а сама інформація про неї часто стає викликом. Про це і йшлося на дискусії експертів, ініційованій громадською організацією «Інститут світової політики» за інформаційної підтримки Укрінформу.

Як зазначив на початку розмови Євген Магда, очільник Інституту світової політики, нинішній карантин набрав планетарних масштабів: його обмеження і заборони відчув кожен другий землянин. Пандемія суттєво впливає на нашу свідомість і підсвідомість, тому інформація відіграє вирішальну роль. І фейки – як засіб збурити суспільство, посіяти страх, недовіру, агресію, паніку. За словами експерта, європейські аналітики дослідили темпи поширення фейків: ті здатні розлітатись у шість разів швидше за звичайні новини. А нинішні екстремальні умови лише зміцнюють їхнє зчеплення з інформаційним простором. Пандемія створила сприятливі умови для  деяких країн у досягненні своїх цілей. ЄС та НАТО відзначають активність Росії й Китаю.

– Це не змова двох великих держав, а ситуативний альянс, – пояснив пан Магда. – Влада обох країн не залежать від результатів регулярних демократичних виборів. А тому для авторитарних керівників пандемія не стільки проблема, як можливості реалізувати власні інтереси.

Думку колеги розвинув Юрій Кочевенко, директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді:

– Пандемія для Росії стала ще одним шансом, щоб посилити свій вплив, досягти глобальних і локальних переваг. Мета заявлена раніше: продовживши імперський формат існування, знову повернутися у статус наддержави.

Хоча, зазначає політичний аналітик, пандемічна ситуація в самій Росії геть непроста: попри зусилля влади не вдається приховати масштаби втрат, викликаних коронавірусом.

– Карантину в Росії фактично немає, стверджує Юрій Кочевенко, – влада назвала режим самоізоляції «оплачуваними вихідними», але і його скасували, хоча темпи захворюваності тут одні з найвищих у світі.

Як свідчить експерт, посилаючись на інформацію від незалежних блогерів, левова пайка коштів, виділених російським урядом на боротьбу з пандемією (близько двадцяти трьох мільярдів рублів) пішла на Міністерство оборони. Рештки «поділили» Росгвардія, ФСБ й Адміністрація президента. Міністерство охорони здоров’я з того списку випало. Тому, переконаний політичний аналітик, «посилення кремлівської пропаганди за таких умов лише збільшує протестні настрої та соціальну напруженість у російському суспільстві».

Проте навіть у цих екстремальних умовах очільники Кремля не відмовилися від великомасштабної дезінформаційної кампанії, зокрема проти об’єднаної Європи та НАТО. Про це ще у березні повідомляла Європейська комісія. Юрій Кочевенко бачить у цій кремлівській пропагандистській атаці «перенесення «українського» досвіду на всеєвропейський масштаб». Та й Україна продовжує тримати оборону у повномасштабній інформаційній війні, розв’язаній Росією шість років тому, хоча атаки на нашу державу почалися значно раніше. За оцінкою пана Кочевенка,  «такої кількості фейків, такого валу дезінформації, що ширяться усіма каналами, від офіційних дипломатичних і до спеціально створених «ботофермами», не спостерігали від початку збройного нападу на Україну».

– Для «пропагандистів» немає жодних моральних або етичних пересторог, – підсумував аналітик. – Що Росії на користь, те й моральне.

– Українське суспільство та громадські інституції слабкі, а влада  не може забезпечити належний зв’язок із суспільством, – вважає Макар Таран, директор Української асоціації американістики. – Тому  Україна надзвичайно вразлива до критичної та негативної інформації. Зокрема і пропаганди з Росії.

Коронавірус став перевіркою суспільства на зрілість, переконаний американіст.  Утім уже складаються стратегічні можливості для виходу з цієї світової кризи. Пан Таран навів приклади, як країни користаються світовими пандемічними страхами задля пропагандистського та геополітичного виграшу. Той-таки Китай, одним із перших прийнявши на себе удар пандемії, ділиться зі світом медичним досвідом, налагодив виробництво захисних засобів, які закуповує чимало країн. Росія, надавши символічну допомогу Італії, зчинила довкола цього галасливе пропагандистське шоу, передовсім аби кинути камінець у європейський город.

– Пропаганда для недемократичних суспільств дуже важлива: авторитарні держави живуть за рахунок неї, – резюмував Макар Таран.

А Дмитро Теперик, виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS), вважає, що інформаційний та економічний вплив Китаю може приховати собою ті небезпеки, які й досі продукує Росія. Один із головних уроків нинішньої кризи: вірусна пандемія не змінила її геополітику в Європі, Росія реалізує власні зовнішньополітичні амбіції. У тім числі мілітарні, адже не скорочує військовий бюджет і збройні навчання на європейському напрямку. За оцінкою військового експерта, дії Росії в умовах нинішньої пандемії загрожують європейській безпеці і здатні лише загострити геополітичну ситуацію.

Тому не можемо ставитися до коронавірусу лише як до медичного факту. Оцінюючи масштаби й руйнівну силу пандемії, шукаючи не неї рятівну управу, маємо дати відсіч не менш небезпечним супутнім загрозам і викликам, які вона принесла.