Ми часто і не замислюємося, що це за свято. Хтось бачить у ньому можливість податися на природу чи на море, хтось – черговий привід хильнути… А тим паче, коли владці на місцях проводять у цей День різні заходи та святкування швидше для «звітності», для «галочки», а не для душі, не для істинної відзнаки його величі.

Вважаю, що у міру того, як розвивається наша державність, як набувало значущості саме поняття НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, це сакральне слово все більше наповнюється практичним змістом, набирається  сутності житейських проблем. І вже є всі можливості поставити Незалежність за реальну, зриму мету, щоб нарешті стати на прямий шлях до її повноцінного досягнення. Отримавши цей День, який проголосив принципи суверенітету як основи державного устрою,  задекларувавши, що всі люди створені рівноправними і що ми наділили себе невід’ємними правами, з поміж яких найперше – право на свободу і гідне життя, – тим самим вибрали цивілізаційний поступ, яким процвітає демократичний світ. Хтось і досі квилить: ми, мовляв, залежимо від Росії, нас, мовляв, ніде не чекають, ніхто ані прихистить, ані захистить…

Ні, друзі, для України настали інші часи! Ми вирвалися з ланцюгів самодержавства, наш менталітет уже набагато вищий від тих, хто там досі скніє. І повернення назад, у морок минулого не буде! Так, ще не минула відрижка «совка», але підросло нове покоління – покоління Неповерненців у «тюрму народів». Енергетична залежність від Росії вже не лякає ні Європу, ні Азію, і ми теж стаємо незалежними. Нас раді бачити в Європі і НАТО, але для цього нам ще треба багато працювати і вчитися…

Маємо затямити: Незалежність – це властивість сильного, показник зрілої, сформованої Особистості. Незалежність не має анічогісінько спільного з безрозсудністю, «пофігізмом», неповагою до світу, безголів’ям і т.п., як уявляє собі багато неуків. Навпаки, незалежність –  це якраз показник духовної сили, глибокого світобачення, адекватності уявлень людини про себе і про світ довкола.

Слабкий не може бути незалежним, він завжди залежатиме від усього, в чому слабує. Слабуватиме в грошах – залежатиме від грошви.  Не здатен володіти собою – залежатиме від власних негативних емоцій (злості, образи, заздрощів і т.п.).

Так в усьому.

Часто незалежність плутають з відмовою від чогось. Мовляв, чоловік усунувся, ізолювався, відійшов од когось-чогось, наприклад, од людей, громади, оселився в лісі і став незалежним. Це банальна підміна понять.  Втеча не дає незалежності од того, від чого біжиш.  Сподіваюся, це очевидно: втікає боягуз чи слабкий. А людина сильна і незалежна всі труднощі гідно долає.

Зі святом, земляки, друзі, рідні!