Взагалі-то поняття «глибина» і в українській, і російській транслітераціях тотожні за суттю. В образному сенсі використовується на означення чогось вартісного, досконалого (глибокі знання, любов до глибини душі тощо). Історики часто послуговуються цим словом для  характеристики тяглості, генетичного наслідування поколінь, досліджень генеалогії народів, родин…

Є й інше значення глибини: так часто називають дно. Теоретики та пропагандисти рашизму все частіше вдаються до словосполучення «глубінний народ». З огляду на московську «гібридність» усього і вся важко достеменно здогадатися, що ж вони самі вкладають в це поняття? На поверхні, аби запудрити легковірам мізки, звісно, використовуються наративи на кшталт  «сільного героіческого народа с історіческімі корнями», а насправді?..

А правду розкрив у всій її ницості нинішій воєнний злочин росії проти України: «глубінний російський народ»  – не що інше, як зомбована маса, яка тваринним інстинктом велетенської зграї підтримує свого вожака-тирана. Ні на мить не замислюючись про наслідки тиранії. Соціологічні опитування в різних усюдах московії стверджують в думці: цей народ остаточно випав в суспільний осад, осів на самісінькому дні людської моралі. Поодинокі виступи «просвітлених» чи «кающіхся»» аж ніяк не зупинять тотального й агресивного потьмарення мізків народу, що послав на нашу землю своїх виплодків-убивць.

«Глубінне» російське населення свого дна досягало не за рік-два, воно прагло до нього століттями. «На днє» Максіма Горького – це про них. «Преступлєніє і наказаніє» Достоєвського – про те ж, як і сатиричні твори Салтикова-Щедріна і нашого Чехова… Вони звикли жити «на дні», в рабстві, холуйстві, жлобстві, протиставляючи себе всьому світові. Їхній Ванька-дурачок на обідраній печі, і Ємєля з переляканою щукою в руках, яка чомусь має виконувати його дурні забаганки, як і пушкінська «золотая рибка» – вершина мокшанської моралі. Вони так звикли.

Пригадуються недавні часи, коли Православна церква України отримувала Томос. Знаєте яким був останній контраргумент «гундяєвців» проти рішення Вселенського патріарха «Мы правы, потому что… нас больше». Цей аргумент орда використовує здавен. Він – головний аргумент для звірства рашистської вояччини в Україні. Така їхня нелюдська, антихристиянська, антиморальна  логіка.

Вони не знають, що таке самоосвіта, аналіз, пошук істини. 75 відсотків населення РФ досі черпає новини про війну з помийниці власних «зомбоящиків». Чи не тому така ж кількість населення підтримує війну з Україною, відчуваючи при цьому садистську ейфорію, гордість і радість за свій «великій народ»?

Чи потрібні цьому народонасєлєнію блага цивілізації? Схоже, ні. Вони чужді цивілізаційного поступу, не вміють ним користуватися, або використовують його на шкоду собі і світові.

… Соціальні мережі активно поширюють аудіозаписи перехоплених розмов російської солдатні, яка вдерлася в Україну, зі своїми рідними. Вражає манера спілкування сина з матір’ю, чоловіка з дружиною. Суцільний мат! Брудний, мокшанський!  Відчувається, що це звична манера розмовляти в родинах. Про яку цивілізованість «глубінного народа» можемо говорити?  Нема у нього ні її, ні моралі. Тому єдиний порятунок для світу – цілковито їх ізолювати. Як хижих звірів у зоопарку.