Російські варвари силкуються перетворити на руїну та порох усе матеріальне, що свідчить  про етнодуховну самодостатність української нації. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, станом на березень 2025 року рашистами зруйновано чи пошкоджено 1419 пам’яток культурної спадщини і 2233 об’єкти культурної інфраструктури України.

Наймаштабніші руйнації наших історичних та духовних надбань – у Харківській (329), Херсонській (279) та Донецькій (169) областях. Серед найвідоміших знищених пам’яток – драмтеатр у Маріуполі. 16 березня 2022 року бомбовим ударом російські нелюди перетворили цю перлину міста на руїну і братську могилу сотень мирних жителів, які перечікували у підвальному приміщенні театру черговий авіаналіт «асвабадітєлєй». Нинішня окупаційна «влада» міста безсоромно прикрила сліди свого воєнного злочину проти людяності банерами з портретами російських письменників.

Із 2233 постраждалих об’єктів культурної інфраструктури 409 повністю втрачено. Йдеться про клубні заклади (48,6 % від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень), бібліотеки та музеї, про мистецькі галереї, багато з яких вже ніколи не зможуть відновитися фондами та первісним інтер’єром.

7 березня 2022 року російскі загарбники пошкодили артобстрілом знаменитий харківський будинок «Слово». Колись там мешкав цвіт української літератури: Володимир Сосюра, Микола Куліш, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко… Більшість його славетних мешканців убила московська сталінська репресивна машина. До трагедії 7 березня у цьому будинку розміщувалася Харківська обласна організація Національної спілки письменників України. Тепер він зяє страшними ранами, нанесеними нащадками сталінських убивць. Як і унікальне за архітектурною цінністю приміщення Національної спілки письменників України в Києві.

Те, що новітні герострати нині коять з духовними скарбами України на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької, Херсонської, Запорізької областей, не піддається осмисленню. Навіть тому, що підрахувати ці втрати тепер просто неможливо. Частина об’єктів культурної спадщини залишаються під загрозою знищення, інші можуть бути зруйновані внаслідок бойових дій.