Що таке свобода? І як це – бути незалежним? Кожна людина прагне схожості з вітром: линути туди, де просторінь.

… Сцена-гігант у формі хвилі освітлює променями столичний НСК «Олімпійський», іноді чіпляючи світлом яскравий місяць, який навис над  морем людей. «З Днем Незалежності, Україно, з найголовнішим твоїм днем! 27 років тому країна отримала незалежність, а сьогодні – захищає її щодня», –  ці слова оприлюднив на своїй сторінці у соціальній мережі гурт «Океан Ельзи».

Уже традиційно він присвячує свій концерт головному святові – Дню народження незалежної України. І традиційно збирає стадіонний аншлаг. Піснею «Вставай!» з альбому «Модель» почалася ця тисячолика святкова імпреза. «Вставай, мила моя, вставай! Більшого вимагай!» –  заклик, який із перших нот змушує випростатися, збурює впевненість і готовність.

Сотня тисяч, здіймаючи руки, співала улюблені пісні, синьо-жовті прапори то пірнали, то виринали з натовпу, який так нагадував океан. А міріади вогників від смартфонів розгойдували стадіон, віддзеркалюючи зоряне небо.

Цього разу «Океан» порадував фанів трьома музичними прем’єрами: «Без тебе», «В небо жене» та «Скільки нас». Виконання останньої композиції супроводжувалося світловим написом: «Скільки нас? Скільки нас!» – на екрані у 600 квадратний метрів. Неймовірної сили емоційний заряд!

В інтерв’ю «The Ukrainians» Святослав Вакарчук зауважив: «Найщасливіша людина – та, у якої сотні щасливих днів. Проживайте кожен день так, наче він останній у вашому житті». Пісню «Коли тобі важко» лідер гурту присвятив українському режисеру Олегу Сенцову: «Ми вимагаємо свободу нашим політв’язням, які зараз перебувають на території Росії. «Олімпійський», Київ, віддайте свій голос!» На заклик вокаліста стадіон відгукнувся надпотужним голосовим вибухом, вимагаючи повернути свободу українським бранцям.

«Дайте мені чесну відповідь на одне запитання… Ви ще не стомилися? Ну, добре, ви самі напрошуєтесь!», – усміхався до слухачів Святослав Вакарчук. Три з половиною години гурт «Океан Ельзи» заряджав стадіон неперевершеними емоціями. «Давай виключим світло і будем мовчати про те, що не можна словами сказати», – тихо лунає голос соліста. Цю пісню у 2003 році написав Кузьма, саме його згадував Святослав Вакарчук цим співом. Дружно підхопленим глядачами. Цей хор українців не міг не почути Кузьма, бо він, як сказав Вакарчук, завжди буде з нами.

Коли гурт зникав зі сцени, стадіон шаленів, закликаючи музикантів «на біс». І тоді Києвом залунав Славень України: співав не лише «Океан Ельзи», а всі, хто був на стадіоні. Та й мільйони телеглядачів. «Олімпійський» звучав a cappella цілого народу! Голосом України.