Він народився в селі Благодатному. На Донеччині небагато таких назв – все переважно з радянської епохи. Але Бог має почуття гумору. Майбутній патріарх української церкви не в Первомайському чи Октябрьському, а саме в Благодатному з’явився на світ.

…Є люди, призначення яких чудово передає притча. Помер чоловік і на тому світі питає в апостола Петра: «Для чого я жив?» Апостол, погортавши книгу його життя, каже: «Ото, пам’ятаєш, на дні народження Івана ти передав Миколі ложку? Ото для того ти й жив…».

І є серед нас люди, ведені Господньою рукою. Через смерть батька, коли юний Михайло Денисенко задумався: невже ж батько отак зник в нікуди? Через ворини московських духовних закладів (інших в Україні не було). Через раннє єпископство, обставленне КГБ. Через екзархат, коли Філарет став першим українцем на Київській митрополичій кафедрі після усіляких соколових. Через місцеблюстительство Московської патріаршої кафедри, де він, слава Богу, не став патріархом, бо вирішували кого обрати на посаду, як він недавно розповів, у КГБ і Політбюро.

Він пройшов через масову зраду єпископів, яких висвячував, через анафему від московських «співбратів». Через цькування своїми, українцями, які довго бачили в ньому ставленика Москви і щоразу все більше й більше дивувалися його твердій українській позиції.

Кажуть, коли Янукович запитав, мовляв, чому вони не можуть зламати Філарета, йому відповіли: «Так он же данєцкій!». Його батьківщина окупована Росією, а він прямо і спокійно каже, що в Путіна вселився сатана. Здається, таких різких заяв навіть від патентованих націоналістів ми не чули…

Він виплекав церкву, довівши її до визнання вселенським православієм. Він наполіг, щоби главою (предстоятелем) об’єднаної церкви став його юний, як для архієрея, вихованець, 40-річний Епіфаній. Патріарх Філарет бо ж знає, що для предстоятельства треба не стільки гроші, зв’язки і адміністративне вміння, але й ще щось, що невловно зветься благодаттю Святого Духа.

Приїхавши у невелике село Озерне Козелецького району на Чернігівщині, він вразив присутніх розповіддю про престол зруйнованого комуністами храму, закопаного під сценою клубу. Філарет готується до візиту в кожну парафію. А ще перекладає твори святих отців – таке у старої людини дозвілля…

Його жарти стримані. Побачивши в Катерининській церкві старшого за себе на чотири роки Івана Горілого з широкою сивою бородою, так звернувся до нього: «О, ви як патріарх!»…

Коли нашу єпархію через нездалого архієрея сотрясали скандали, ми, два члени єпархіальної ради, мали до Патріарха «зелений коридор» доступу, а тому виклали безпосередньо суть справи. Але синод вирішив того владику залишити. Патріарх зітхнув і подивився вгору: «Хай діється воля Божа!». Так і трапилося. Скандальний владика згодом перейшов до московської церкви…

Сьогодні Патріарху Філарету – 90 років. А він служить, проповідує, наставляє. Його би твердість та з десятку очільних українських політиків і ми мали би нездоланну ні зсередини, ні ззовні Україну. Власне, вона й тепер неподоланна доки з нами Святійший Патріарх Київський і всієї Руси – України Філарет.