В українських кінотеатрах триває прокат фільму «Чорний телефон 2» режисера Скотта Дерріксона за сценарієм Дерріксона та К. Роберта Каргілла.

Це сиквел однойменного фільму, знятого за оповіданням Джо Гілла, сина Стівена Кінга. Перша стрічка була прив’язана до літературного сюжету й не дозволяла відхилитися від оригіналу. Натомість друга частина – повністю авторський сценарій. Вона продовжує історію героїв і розширює їхній вигаданий світ, разом з тим зберігає сюжетний «якір», закладений у першому фільмі.

Події сиквелу відбуваються через кілька років після першої частини. Здавалося б, головному героєві  Фінну вже сімнадцять. Він змужнів, навчився давати відсіч, але все ще тікає від спогадів про Хапача та страхів, які наздоганяють його щоночі. В той час його молодша сестра Ґвен не перестає бачити паранормальні сни, у яких отримує дзвінки з чорного телефона. У нічних видіннях троє хлопців просять її про допомогу, і, на відміну від брата, вона не зволікає з діями. Вирішивши розгадати цю таємницю й покласти край мукам, своїм і брата, Ґвен переконує Фінні поїхати до табору «Альпійське озеро». Гірська хуртовина відрізає їх від зовнішнього світу – і тепер їм доведеться зіштовхнутися з убивцею, який став ще сильнішим після смерті…

Другий фільм змушує холонути в жилах кров, але не через маніяка в людській подобі, сповненого ненависті та бажання крові, а через його надприродні здібності – без фізичного тіла, але із сокирою в руках. Кожна зміна ефекту на старій фотоплівці під час видінь Ґвен мимоволі тривожить. Жодних різких вигуків, лише чиясь історія: з оманливо тихого початку – до кривавого фіналу. Тінь убивці не з’явиться, але присутність – відчутна завжди.

Справжнє пекло – це не те, що вбиває. А там, де після цього треба жити.