Ще 2011 року на фасаді столичного офісу Національної спілки журналістів України було увічнено меморіальною дошкою Георгія Ґонгадзе. Цього ж року, 16 вересня, у день трагічного двадцятиліття, коли журналіста було викрадено, а потім убито, стару дошку замінили новою скульптурною композицією авторства Василя Маркушина.

На врочисту і сумну подію зійшлися переважно журналісти. Були й чиновники, долучалися випадкові перехожі.

– Георгій зробив величезний внесок у розвиток незалежності України, незалежних ЗМІ та свободи слова. Він віддав своє життя за Україну. Зухвале вбивство стало точкою відліку в українській журналістиці, – говорив директор департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.

На його добре поставлений голос зліталися подорожні і стурбовано перепитували: що тут відбувається? Їм говорили про Ґонгадзе, але вони ще більше дивувалися: хто це?

Нинішню шеф-редакторку Георгієвого інтернет-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєву ця кричуща людська необізнаність геть не дивує. Каже, навіть учні з київської школи, що на проспекті Георгія Ґонґадзе, здебільшого не знають, на честь кого їхній проспект названо. І це не перебільшення. Редакція «Української правди» провела у цій школі опитування, хто такий Георгій Ґонґадзе. Відповіді вражали: «грузин», «футболіст київського «Динамо», «Герой Небесної Сотні», «просто пам’ятник у сквері». Була навіть така: «Він підняв прапор Перемоги над Рейхстагом».

Та незважаючи на цей сумний вислід, Севгіль Мусаєва не втрачає надію:«Маю велике сподівання, що підліток або старша людина, котрі, можливо, нічого не чули про Георгія, тут проходитимуть і завважать цей барельєф. І, може, замисляться…»

Голова НСЖУ Сергій Томіленко нагадав тим, хто забув або не знав, що професія журналіста була, є й досі залишається небезпечною, тому ті, хто не боїться і все ж таки йде в журналістику, мусять пам’ятати, що перебувають «під знаком долі Георгія Ґонгадзе». Очільник журналістської спільноти сповістив: з відкриття цієї меморіальної дошки в Києві розпочинається тиждень пам’яті українських журналістів, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок…

«Георгій передбачив майбутнє. Власним життям він відкрив нам нові горизонти. Надихав, спонукав та мотивував інших до дій. І якщо не своїм життям, то своєю смертю він змінив Україну», — такі вітальні слова до відкриття нової скульптури Георгія передала його вдова Мирослава, котра, нагадаємо, щасливо мешкає за Океаном.