Даруйте, але ми, наче барани перед новими воротами, буцнулися рогами у розведення військ на Донбасі. Так, мовби погоничі ґирлиґою геть відбили тяму. Одні кричать: «Розвести, бо то мир!», а інші опираються: «Ні, то зрада!» А що заважає озирнутися довкола?  Оті крутороги, що аж на потилицю?

По-перше, відведення військ українська сторона вже проводила. Кричущий випадок, коли від «звільненого» Широкиного, за наказом тодішнього царка Захарченка, взимку 2015 року заколотники обстріляли із «градів» Маріуполь. Рана та ще й досі кривавить: 29 містян загинули, ще 93-ох поранило. Хто гарантує неповторення подібного у Станиці Луганській, де вже розведення відбулося, чи у Золотому і Петрівському, де воно триває?  Ніхто, ні аморфне ОБСЄ, ні дядечко Штайнмайєр, ні тим більше Президент Зеленський з усіма народними слугами укупі. Та й чого варті «тверді» гарантії, ми вже знаємо за Будапештським меморандумом чи за великим «Договором про дружбу», у якому Російська Федерація визнавала наші кордони непорушними…

Як запевняють наші генерали, військові повернуться на попередні позиції, якщо виникне загроза мешканцям «сірої» зони. Щоб повернути минулого разу Широкине, «азовцям»  довелося майже рік вибивати проросійських найманців. Понад шістдесят наших бійців склали там голови, а селище перетворилося на руїну. І тепер ось у районі Станиці Луганської, де споруджують мостовий перехід, сепаратисти кілька разів відкривали вогонь. Наші генерали повернулися? Так, широкими спинами!

Розведення у Золотому розпочалося ледве не наступного дня після сепаратистських «пострілялок», хоча за «мінськом» тиша мала  тривати сім днів. «Ми будемо чекати на сім днів «тиші», –  не раз урочисто заявляв Президент. Сьогодні не лише місіонери з ОБСЄ не помічають обстрілів  в районі розведення. Сьогодні, як свідчать очевидці, вже й українська сторона осліпла.

Але Станицею Луганською, Золотим і Петрівським миролюбці не обійдуться. «Президент Зеленський звертається до всіх з ідеєю розвести (війська, – авт.) вздовж усієї лінії. Усі 400 кілометрів», – повідав міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в кулуарах саміту YES ще чотирнадцятого вересня.  У нічийну зону відійдуть, зокрема, Широкине, Павлопіль, Піски, Опитне, Світлодарськ, Кримське, Луганське, Катеринівка та Гранітне. Лінія розмежування ножем розпанахає Талаківку, Бердянське, Старогнатівку та Зайцеве..

Але ж нейтральна полоса не може бути нічийною. Досі  у «сірій» зоні ні українських поліцейських, ні нацгвардійців не було, там господарювали російські диверсанти. Зараз ми віддаємо їм на поталу нових громадян… В ОРДЛО оголосили мобілізацію і проводять військові навчання.

Розведемо ми війська хоч на кілометр, а хоч на десять – миру від того не насіється. Навпаки, кремлівські сіроманці ще дужче пороззявляють ненажерливі пащеки. І від того, що Володимир Зеленський гуртом з Мануелем Макроном й Анжелою Меркель погомонять з Владіміром Путіним за одним столом, теж нічого не зміниться.

Ні, таким робом ми точно не дочекаємося від наших золотого руна. Тут хоч би ріжки-ніжки зоставити.