Народження – завжди непростий і болісний процес. Так народжувався і Перший всеукраїнський фестиваль історичної пісні та поезії «Шабелина» – від заснування «Козацької слободи «Раковець»), до самого фестивального дійства, мистецьки насиченого та багатогранного. На врочистостях поважні гості з Львівської облдержадміністрації, обласної ради, місцеве керівництво тішилися, передовсім, народженням… нової дороги до села Воля Якубова. Її по праву можна назвати фестивальною, бо з’явилася за три дні до його старту. Через 30 років після останнього ремонту. І заслуга влади в цьому незаперечна. Тим паче, що вона, влада, пообіцяла наступного року другу чергу асфальтового покриття, по всьому селу.

Отже, прекрасно підготовлена фестивальна база – нова зона «зеленого туризму» «Козацька слобода «Раковець», створена трускавецьким готельно-санаторним комплексом «Карати», та нова дорога, що з’явилася стараннями влади, визначили локацію «Шабелини». Далі взялися за справу менеджери та митці, розробили програму самого фестивалю. А далі ті, хто побував на фестивалі «Шабелина», побачили все на власні очі. Ті ж, хто не був, можуть шкодувати.

Одразу запевню: ініціаторам та організаторам дійства вдалося підкорити високу планку, яку самі собі поставили. Маю на увазі багатьох, але найперше натхненника фестивалю Лева Грицака. Лікар за фахом, митець за покликанням, він доповнив концертну частину дійства історичними реконструкціями, авіа-шоу, спецефектами.

Від Петра Сагайдачного – до Андрія Мельника. І до героїв сьогодення. Така історична палітра «Шабелини». Добре, що найперше зародилася ця фестивальна ідея, адже, чого гріха таїти, серед розмаїття фестивалів більшість є просто змішаними за форматом концертами. Невипадково одна шанована газета напередодні свята опублікувала матеріал під промовистим заголовком: «Шабелина»: фестиваль зі змістом!» Бо «Шабелина» покликана високою місією: популяризувати давню та новітню історію України, заохочувати до творення поезією, піснями героїки сюжетів і постатей.

На прем’єру фестивалю до «Козацької слободи «Раковець» приїхали відомі рокгурти «Тінь Сонця» та «OTVINTA», уславлений квартет «Гетьман», народні артисти України: Катерина Бужинська, Віктор Павлік, Микола Свидюк, Оксана Нестеренко, Остап Стахів, чудові виконавці Михайло Коваль (Черкаси), Валерій Козупиця (Суми), кияни Сергій Файфура, Альберт Салтиков, Дмитро Лінартович, Василь Лютий, Оксана Бут і В’ячеслав Купрієнко, Наталія Ігнатенко з Донеччини та інші. Своєю творчістю поділилися лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка кобзар Василь Нечепа та поет Анатолій Кичинський. Зачарували виступи місцевих виконавців: народного ансамблю «Верховинка» Народного дому імені Івана Франка з Дрогобича під керівництвом Богдани Кос, капели бандуристок «Дзвіночок», капели молодих кобзарів «Гамалія» зі Львова і, безумовно, ансамбль народної музики «Барви Карпат» та козацький гурт «Сагайдачний» з Трускавця. Змістовності святу додали виступи театру козацького бою «Запорозький Спас» із Запоріжжя, історичні реконструктори зі Львова – Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» (режисер Любомир Горбач), авіамодельний клуб «Віраж» із Дрогобича, дефіле автентичних костюмів з приватних українських колекцій («Краса без кордонів», м. Київ), творча майстерня «MilaUkraina», м. Київ); виставка скульптур Олега Свідрака (Львів).

Учасники фестивалю відвідали музей Андрія Мельника у Волі Якубовій і місця, пов’язані із його життям на Дрогобиччині.

Неповторно прикрасили фестиваль колекція «Мамаїв» визначного художника Ореста Скопа зі Львова. Змістовного звучання додали виступи відомих українських поетів, які читали біля багаття історичну поезію (локація «Тіні не забутих предків).

Серед глядачів на «Шабелині» було багато молоді, з-поміж них вирізнялася чимала група пластунів з Дрогобицького району на чолі з Софією Станович, які взяли участь у фестивальному дійстві. А глядачького люду (особливо першого дня) зійшлося-з’їхалося до п’яти тисяч! На під’їзді до фестивальної слободи навіть утворилися автомобільні затори – небачене у цих місцях диво. Кажуть, були й такі, хто не витримав довгої автомобільної черги: розверталися і їхали туди, звідки прибули. Що ж, у них буде можливість приїхати на «Шабелину» наступного року, заздалегідь подбавши про своє розташування у «Слободі «Раковець». Адже прийдешні фестивалі обіцяють бути не менш яскравими, змістовними, вражаючими.

Тому – з гідним добрим почином, «Шабелино-2021», і до зустрічі на «Шабелині»-2022»!