Крим – Україна. Цей географічно-історичний факт не викликає сумнівів у всього цивілізованого світу. Його регулярно підтверджують у своїх рішеннях усі міжнародні інституції, включно з Генеральною Асамблеєю ООН. Чому ж тоді попри очевидне де-не-де все ж з’являються карти з Україною без Криму, який наче хто відкусив? Хтось наївно виправдовується недоглядом і виправляє мапу, а хтось не робить цього принципово. Не зайве ще раз повернутися до болючої для нас ситуації – тимчасової втрати власної території.

Зазвичай датою, коли Крим став українським, вважають 19 лютого 1954 року. Того дня Президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Але юридично Крим перейшов до нас дещо пізніше й за іншим документом –за законом, ухваленим сесією Верховної Ради СРСР 26 квітня 1954 року. Тоді й було затверджено зміни до Конституцій РРФСР і УРСР щодо складу територій. Крим офіційно, добровільно й законно став частиною України. І залишався підконтрольним Україні до лютого 2014 року, коли на півострові з’являлися «зєльониє чєловєчкі» – озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків. Так Росія нагло і жадібно відгризла український півострів: спершу збройною окупацією, а далі – організуваним 16 березня 2014 року під дулами автоматів псевдореферендумом, результати якого не визнала жодна цивілізована країна світу.

Верховна Рада України офіційно назвала дату початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією – 20 лютого 2014 року.

Відтоді минуло 7 років. Достатньо часу, щоб засліпити-задурити обивателя. Печально, але такі «підсліпкуваті», виявляється, трапляються і у нас. Нещодавно у шкільних підручниках «Історія України» для 9-го та 10-го класів оскандалилося видавництво «Грамота»: помістили в одному з розділів карту сучасної України… без Криму. А цього друкованого шкільного провідника нашою історією рекомендувало ж Міністерство освіти України.

І що? Замість того щоб публічно вибачитися, видавництво знайшло виправдання, яким і наважилося поділитися з виданням life.liga.net: «Це – не карта, а схематичне зображення умовних позначень, тобто піктограма, яку у паперових підручниках навіть важко розгледіти, бо її розмір пів сантиметра. А карта України, зображена на форзацах підручників, має Крим». Дивна логіка. Виходить, якщо це піктограма, то нехай буде без Криму?

Оскільки Міністерство освіти України теж причетне до появи цього підручникового казусу, то мало б дати і свої пояснення, разом з упорядниками цієї «історії». Але там, схоже, не поспішають із відповіддю.

Скоріше дочекаємося ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 5166, зокрема і про адміністративну відповідальність за зображення карти України без Криму . Тобто, штрафувати будуть за зображення чи обриси території України без тимчасово окупованих її частин. Йдеться про зображення у друкованій продукції, рекламі, сувенірах, картах та схемах. Штраф, передбачений за порушення, – від 5 до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тобто 85 – 170 тисяч гривень. Може, хоч так сліпі прозріють?

Напередодні Дня спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя в Києві з’явився перший в Україні інформаційно-просвітницький центр «Крим – це Україна». Як зазначається на офіційній сторінці Київської міської ради, Центр буде займатись інформаційно-консультативною підтримкою внутрішньо переміщених осіб з Автономної Республіки Крим, які проживають у столиці. За словами ініціаторів, створення такої установи допомагатиме тим, хто жив у Криму, краще адаптуватися до нових реалій. А всім нам пам’ятати, що окупанти рано чи пізно заберуться звідти з ганьбою Адже і на карті, і в наших серцях Крим був, є і буде з Україною!