Тусовки комуністів із лозунгами типу «Вєрньом страну народу!», либонь, уже «не прошибають» свідомість мас, адже в колишній великій державі народові насправді нічого й не належало. Тому вирішено діяти навпаки – повернути народи правонаступниці «есесеру» Росії. Без церемоній: шантажем, підступами, а то й одвертими анексіями чужих земель.
Серед засобів – і «бєссмєртний полк». Йому вже тісно на території РФ –грюкає обцасами
територіями низки європейських і навіть заокеанських держав. До агресії завжди напоготові. В цьому днями переконались
українці у Лісабоні, коли спробували
нагадати «бєссмєртним» російським пропагандистам про жертви сталінізму і нинішні
злочини путінізму.
Над старовинною Прагою ще
не вивітрився густий сморід диму від мотоциклів «Ночних волков» Путіна. На
щастя, приперлися не на танках, як у 1968-му, проте, «для освіження пам’яті
пражан», окрім російських, прихопили радянські прапори, а також знамена донбаських
сепаратистів. «Ми відчуваємо особливе
почуття, коли приходимо сюди до вас, на вашу землю, у Прагу», – багатозначно пояснив
один із російських байкерів справжню мету їхньої «Дарогі пабєди».
Уже звично, мов
господар цієї землі, оргкомітет «бєссмєртного
полка» скликає своїх прибічників на марш
у далекому Торонто. Напучує, що «вітаються» прапори «канадські, російські, радянські, колишніх республік, георгіївські,
радянсько-російська символіка, плакати, пов’язані з Перемогою, Росією, білі,
сині, червоні кулі. Це наша можливість заявити про себе сповна…».
Авжеж, аби союзники «по
той войнє» не забували,з ким мають справу.
«За
останні роки наші стосунки різко погіршали, – звертаючись до співвітчизників, формулює свою ідеологічну
платформу Канадська асоціація ветеранів Другої світової війни із Радянського
Союзу. – Наяву спроба з їхнього (союзників,
– авт.) боку переписати історію, принизити роль
Радянського Союзу і його армії у перемозі над фашизмом. Наш обов’язок не давати
їм це робити…».
Заразом заокеансько-радянські
ветерани застерігають, що на них, їхніх дітях і онуках «лежить величезна відповідальність – не дати любителям гратись з вогнем розпалити
нову бійню». Звісно, не йдеться про конкретну
путінську агресію, наприклад, проти України, а «вообще». Інакше – «можем
павтаріть!».
Нагадує про це так
званий етнокультурний центр російськомовної общини народів колишнього союзу
«Слов’янський хутір», який два роки тому з’явився неподалік міста Беррі, що у
канадській провінції Онтаріо. Той «хутір», прикрашений прапорами неіснуючої
держави та РФ, іменований іще як Меморіал на честь переможців у Великій
Вітчизняній війні (де ж кордони тієї вітчизни?). Правда, скаржились його
«вдохновітєлі» у місцевій газеті «Русский экспресс», меморіал хотіли дислокувати у
Торонто, проте місцева влада офіційно відмовила. Тому возвели на приватній
території «як тимчасовий проект», наголошуючи, що все ж добиватимуться свого. Це
підтверджують гучною бравадою «бєссмєртного
полка» (на скорботну ходу з портретами полеглих воїнів це дійство зовсім не
схоже) – в самісінькому центрі кількамільйонного мегаполіса.
Залишити відповідь