Злощасного 25 березня 2024 року російська ракета влучила в корпус Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну (КДАДПМД) імені Михайла Бойчука. Під завалами опинилися унікальні роботи, в одну мить знищено мистецькі фонди за понад 80 років. Велику частину української культурної спадщини, яку намагалися викорінити ще за радянських часів.

Академія розпочала свій тернистий шлях у символічний період – лише через рік після трагічної загибелі видатного митця й реформатора українського мистецтва Михайла Бойчука. Із 1929 року радянська влада звинувачувала «бойчукістів» у націоналізмі. Упродовж 1930-х років їх піддавали публічному цькуванню, звільняли з посад. Восени 1936 року самого Бойчука та його найближчих сподвижників заарештували. За сфабрикованою справою про участь в «націонал-фашистській терористичній організації», яка нібито готувала замахи на партійних і державних діячів СРСР. А вже 13 липня 1937 року Михайло Бойчук, Іван Падалка, Василь Седляр та Іван Липківський на закритому «судовому» засіданні були засуджені до розстрілу і того ж таки дня страчені. Так нелюдська система цілеспрямовано знищила потужну мистецьку школу, що закладала основи сучасної української культури.

Проте сам спадок митців не забули. Вже 8 квітня 1938 року майстерні народної творчості при Українському управлінні в справах мистецтв реорганізували в школу майстрів народної творчості, з якої пізніше і з’явилася КДАДПМД. Тепер тут потужний науково-педагогічний осередок, обʼєднання справжніх майстрів: лауреатів національних премій, народних й заслужених художників України, видатних митців та активних подвижників творчих спілок. Їхні твори славлять Україну далеко за її кордонами.

А нинішні студенти опановують рідне мистецтво поколінь, перемагають на престижних всеукраїнських та міжнародних конкурсах, приєднуються до професійних творчих спільнот і примножують славу української художньої школи. За навчальну базу – вцілілі вишівські корпуси. Частину предметів мусять освоювати онлайн.  Вони не знають, коли знову відчують у своїх стінах цілковиту безпеку, але твердо вірять, що поки тут творять, академія житиме.

…Під час відкриття виставки «Тіло. Крихкість» на місці зруйнованого корпусу академії відбувся перформанс. «Ми відкриваємо виставку, демонструючи силу духу, незламність і свою безмежну віру в перемогу України –  оприлюднили організатори експозиції в мережі «Інстаграм». –  Наше буття є неймовірно вразливим і крихким. Його дуже легко скалічити, травмувати, знищити. Кому, як не нам, українцям, це відомо якнайкраще. Росія нівечить тіло нашої країни, наше ментальне і фізичне тіло страждає від ран, завданих війною, планета зазнає екологічних травм».

Виставку супроводжують кураторськими та авторськими екскурсіями, artist talk із учасниками проєкту, лекціями та дискусіями. Кошти, виручені від продажу експозиційних робіт, підуть на відбудову навчального закладу.