У суботу на Летенській рівнині чеської столиці зібралися, за різними оцінками, від 200 до 400 тисяч людей. Цю акцію протесту, яку вже назвали однією з найбільших у Чехії від часів Оксамитової революції 1989 року.

Мітинг розпочався о 15:00 і тривав близько двох із половиною годин. Він проходив під гаслом «Не дамо вкрасти наше майбутнє». Перші учасники почали збиратися задовго до початку акції. Автобусами прибували організовані групи з різних регіонів країни. За повідомленнями чеських медіа, зійшлися і з’їхалися люди  різного віку та професій – від родин з дітьми, студентів до пенсіонерів. Таке велелюддя змусило міську владу посилити роботу громадського транспорту та частково обмежити рух у центрі.

Організатором виступив рух «Мільйон моментів для демократії». Його представники заявили: люди зібралися, щоб захистити демократичні інституції, свободи слова та незалежності державних структур. Лідер руху Мікулаш Мінарж у своєму виступі заявив, що країна опинилася на етапі, коли необхідно чітко реагувати на політичні рішення, які можуть змінити її демократичний характер.

Причиною протесту стала політика уряду прем’єр-міністра Андрея Бабіша, який повернувся до влади наприкінці 2025 року. Чехи незадоволені планами змінити фінансування суспільного мовлення, зокрема телебачення (ČT) та радіо (ČRo). Вважають, що такі зміни зроблять медіа залежними від волі політиків.

Перед мітингувальниками виступали представники громадянського сектору, науки, культури та інших професійних середовищ. А у мітинговому багатолюдді були помітні чеські, європейські, натівські та українські прапори. Учасники також тримали транспаранти з гаслами, спрямованими проти дій уряду та на підтримку демократичних принципів і президента Петра Павела. Серед них – «Руки геть від культури!», «Чехію вам не віддамо!», «Демократію – наступним поколінням», «Зупинимо урядове кабаре», «Уряд міжнародного сорому».

Гостру суспільну реакцію викликала підготовка закону про реєстрацію неурядових організацій із так званими «закордонними зв’язками». представники громадянського суспільства прямо заявляють, що цей документ є аналогом законів, які діють у Росії, Угорщині та Словаччині. За їхніми словами, під виглядом «забезпечення прозорості» влада прагне отримати інструмент контролю над незалежними організаціями. І хоча через тиск суспільства уряд згодом «дав задню», сам факт появи цього законопроєкту, за словами протестувальників, став сигналом про можливий тиск на громадянський сектор, спробою повернути цензуру і поступово обмежити свободи, здобуті після падіння комуністичного режиму у 1989 році.

Невдоволення викликали і бюджетні рішення уряду, зокрема скорочення фінансування національних парків. Екологи та представники громадськості розкритикували їх, зазначивши, що держава відходить від пріоритетів охорони природи. За їхніми словами, зменшення фінансування може негативно вплинути на захист екосистем, розвиток туризму та довгострокову екологічну політику країни.

Ще одним важливим аспектом протесту стало питання безпеки та зовнішньої політики. Учасники виступали проти скорочення оборонних витрат і застерігали від недооцінки російської загрози.

Попри масштаб, акція пройшла мирно. Порядок забезпечувала поліція.