Фундація Катерини Осадчої ініціювала публічне обговорення шляхів виходу із системної кризи профорієнтації в Україні. Питання, яке набуває особливої ваги в контексті повоєнної відбудови країни. Провели цей захід на столичному ВДНГ, якраз тоді, коли там відбувався Фестиваль кар’єри.

До розмови долучилися заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна та заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку Дмитро Завгородній. Модерувала дискусію сама Катерина Осадча.

У вступному слові журналістка оприлюднила красномовну статистику: понад 80% українських випускників не працюють за спеціальністю, а водночас понад 60% молоді не може знайти роботу за фахом.

Тетяна Бережна запевнила, що в Україні є численні інструменти для професійного розвитку молоді, але скористатися ними можуть лише ті, «хто їх шукає». На думку урядовиці, багато хто все ще недооцінює роль державної служби зайнятості.  Хоча торік її послугами скористався мільйон людей, зокрема 150 тисяч молоді.

Чільна представниця Мінекономіки зауважила, що профорієнтація починається не лише зі школи, а й із середовища, в якому зростає молода людина: з прикладів, які вона бачить, з прагнення бути серед кращих. Держава, зазначила чиновниця, активно підтримує молодь, яка прагне заснувати власну справу. Наприклад, за допомогою грантової програми «Власна справа» чимало ініціативних людей віком від 18 до 25 років відкрили кавʼярні, SMM-студії, спортивні й танцювальні школи. Відтак почали сплачувати податки і створювати робочі місця. Згадала пані Бережна і програму «Create Ukraine», що дає змогу молоді повернутися з-за кордону в Україну та протягом року випробувати свої фахові вміння працею в Міністерстві економіки.

Своєю чергою Дмитро Завгородній визнав, що проблема працевлаштування за фахом є і вона масова. «Якщо університет налагодить системне працевлаштування своїх випускників — отримуватиме більше грошей», — пояснив логіку нових підходів МОН. Наголосивши, що міністерство не планує централізувати профорієнтаційну політику, а зосередиться на створенні умов, щоб дитина ще в школі освоювала ті предмети, які в майбутньому забезпечать вигідне працевлаштування.

Заступник міністра нагадав: з 2027 року в межах реформи шкільництва «Нова українська школа» випускники 9-го класу обиратимуть профіль навчання — гуманітарний, соціологічний, природничий або математичний. За його словами, університети вже можуть зараховувати абітурієнтів не лише на конкретну спеціальність, а й на цілу галузь знань, даючи студенту змогу визначитися зі спеціалізацією упродовж перших курсів бакалаврату. «У сучасному світі 16-ти–17-тирічна дитина не завжди готова обрати точну спеціалізацію», — пояснив посадовець. На його переконання, найефективнішою профорієнтацією є саме професійне стажування, дуальна освіта. «В європейській країні складно уявити компанію, в якій немає студентів-стажерів. Найкраща профорієнтація — це практика. Тоді ви краще зрозумієте, що вам цікаво», — підсумував пан Завгородній.

Завершила дискусію Катерина Осадча. Важливою думкою: молоді українці не повинні виїжджати за кордон, щоб реалізувати себе. Бо вже зараз підлітки мають можливість отримувати державні гранти, створювати власні проєкти.