Василеві Яременку – 90!

Для влучної характеристики Василя Васильовича Яременка – дослідника української літератури і журналістики, публіциста, лексикографа, почесного професора столичного Грінченкового університету – напросилося саме оте чужинське «промоутер». Нинішньому поколінню студентства воно надто знайоме й зрозуміле. Отже, хай вибачить Василь Васильович, але він таки справді промоутер. Найвищої фахової проби!

Важко поставити когось поруч, хто б так віддано й вірно впродовж усього свого життя відкопував, розгортав, підіймав, розкрилював глибинне українське слово і його родителів, яких незаслужено призабуто, оббріхано, навіть затавровано сталінсько-брежнєвськими церберами. Звідси яременківське тяжіння до літератури ІX – XVIII століть, до наших праоснов у мові, літературі, філософії.

Василь Яременко, як той злотошукач, добув сучасникам стільки неоціненного, значущого, незвіданого й талановитого, що, здається, таке не під силу одній людині! Завдяки плодовитій невтомності професора Яременка оновлено заяскріли славою імена Юрія Дрогобича, Павла Русина, Мелетія Смотрицького… Десятки (якщо не сотні) відроджених особистостей із давнини… Прекрасне двокнижжя «Золоте слово», впорядковане Василем Васильовичем, куди ввійшла епістолярна спадщина Київської Русі, досі не має аналогів, так само, як і його чотирикнижне «Слово многоцінне», в якому представлено літературу періоду Ренесансу і Бароко від середини XV по XVIII століття.

Василь Васильович, окрім відродження та реанімації глибинного слова, велику роботу сотворив з реабілітації та очищення від ідеологічного мулу образів Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Павла Грабовського, Бориса Грінченка, Ганни Барвінок, Григорія Чупринки, Олександра Олеся, Василя Симоненка, В’ячеслава Чорновола… У своїх наукових працях, передмовах, виступах він повертає майстрам слова справжність, первинну цілісність і кольори. Від наших любомудрих світочів сивої давнини до красного українського письменства ХХ століття, в Україні і не в Україні сущого.

Він став істинним мудрим наставником і живильним прикладом творчої невтомності для сотень його вихованців-журналістів.

Це ж треба мати стільки духу, впертості й завзяття, а ще незмірної любові, аби пропустити через власне серце й душу мільйонне мереживо слів, народжених упродовж багатьох віків! Нині зусиллями професора Яременка Київський Грінченків університет утілює унікальний дослідницький і видавничий проєкт – багатотомне зібрання творів та епістолярію Бориса Грінченка. З небуття повертає Василь Васильович неоціненний літературний і науковий спадок славетного українця.

Невичерпний життєлюб і працелюб! Через те Господь як велику нагороду дарував патріархові українського літературознавства Золотий Вік.

Тож хай цьогорічна дев’яноста заметіль для Василя Васильовича Яременка переллється живою весняною водою у чергову потужну творчу колосінь, додасть йому сил та енергії – на подільчиву творчість, золоте слово і на зелений ряст, який не перетоптати!