Ще донедавна багато хто вважав, що ринок соціальних мереж давно поділено, а новим гравцям не залишилося нічого, крім боротьби за аудиторію. Однак запуск «Threads», нової соціальної мережі від компанії «Meta», поставив усе догори дриґом. За даними сервісу аналітики «Quiver Quantitative», уже в перші дні після запуску новинка відзначилася понад 100 мільйонами завантажень. Це рекордне зростання в історії всіх застосунків.
«Threads» анонсовано творцями у відповідь на занепад довіри до соціальної мережі «Twitter» після її придбання Ілоном Маском, підприємцем та колишнім одіозним старшим радником президента Трампа. Тоді чимало користувачів почали шукати альтернативу з надією знайти простір без фейків, радикальних ботів та хаосу в алгоритмах.
За принципом роботи нова соцмережа схожа на «Twitter». Для прикладу, позиціонує себе як текстоцентричну платформу: тут можна публікувати повідомлення до 500 символів, додавати фото й відео, коментувати й «переписувати» (аналогічно «ретвітам»). «Threads», звісно ж, пов’язана з «родинним» інстаграмом, тому користувачі можуть автоматично підписуватися на тих самих людей, що й у візуальній соцмережі. Це й забезпечило новинці такий стрімкий старт.
В Україні «Threads» шириться на тлі недовіри до месенджера «Telegram», особливо після численних скандалів з його російським корінням, з витоками персональних даних, а також з поширенням дезінформації. І хоча «Telegram» все ще залишається наймасовішим каналом поширення новин, український ґрунт під ним починає пливти. За словами журналіста Артема Жилінського, зручність цього месенджера не повинна коштувати свободи або безпеки. А тому нова соціальна мережа – «це спроба втекти з бункера, у якому нас тримає «Telegram».
Так, вона вже формує власну нішу як простір для нових форматів журналістики, мікроблогінгу та аналітики. І поки набирає обертів, це шанс для локальних медіа, блогерів та інших ініціатив знайти свою цільову аудиторію та побудувати із нею комунікацію довіри.
«Наче «Instagram», але для думок»
Після першої хвилі завантажень користувачі поділилися на кілька груп. Одні розчарувалися в «порожнечі» платформи: інтерфейс, хоч і чистий, здавався обмеженим. Інші, навпаки, оцінили нетоксичність і «легкість» контенту, і той факт, що «Threads» поки що не затягує людей у нескінченні алгоритми емоційного маніпулювання.
«Це як «Twitter» у перший рік його існування. Тут ще не встигли нав’язати, ким бути. Можна просто писати без гонитви за лайками», – каже копірайтерка Валерія Постнікова, якій платформа допомагає у роботі і розвагах.
«Я користуюся «Threads» зрідка – коли хочеться змінити звичний інформаційний потік, – пояснює інженер-проєктувальник Максим Коломієць. – Ця соцмережа з’явилася пізніше за ті, в яких алгоритми роками підлаштовувалися під мої вподобання. Вивчати нові механіки й формувати інтереси з «нуля» ще однієї платформи для мене просто немає сенсу».
Вистояти і закріпитися…
Попри гучний запуск, соцмережа опинилася перед численними викликами. Найперше, через обмежений функціонал: вона досі не має можливості працювати через вебверсію, немає хештегів, приватних повідомлень чи окремих трендів. Крім того, алгоритмічна стрічка не налаштована ідеально: користувачі бачать не лише тих, на кого підписані, а й «рекомендованих» осіб, а це часто-густо дратує. До того ж, пам’ятаючи, хто господар «Threads», частина користувачів боїться надмірної цензури, особливо щодо тем, пов’язаних із політикою чи війною.
«Проблема в тому, що «Meta» – це комерційна корпорація, – зауважує Артем Жилінський. – Вони не будуть рятувати демократію чи створювати інструменти для вільної журналістики. Вони будуть захищати рекламодавців».
«Threads» – це не спасіння і не революція. Але це симптом, сигнал, що користувачі втомилися від галасу в соцмережах, емоційного тиску, від фейків і політизованих алгоритмів. Що прагнуть простору, де знову важливо думати, а не лише демонструвати. І неважливо, скільки в тебе прихильників: один чи один мільйон – твій голос все одно почують.
Прогнозувати долю нової соціальної мережі нині вельми складно. Але очевидно одне: є попит на альтернативу старим соціальним мережам та на нову етику взаємодії онлайн. Неабиякий попит.
Залишити відповідь