З початку повномасштабної війни, яку розв’язала проти України росія, зенітно-ракетні війська Повітряних сил ЗСУ збили 500 повітряних цілей напасника, включаючи крилаті ракети, безпілотники, літаки та вертольоти.  Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат – на брифінгу в агентстві «Укрінформ».

Повітряні сили часто ототожнюють лише з авіацією, а насправді це складний і багатопрофільний вид Збройних сил. Звісно, авіація, включаючи безпілотну, значуща для цього військового профілю. Але у Повітряних силах, які в мирний час налічують понад 50 тисяч особового складу, – і згадані підрозділи протиповітряної оборони, і радіотехнічні війська, технологічно чи не найновіший вид. До слова, Україна нині має повний цикл виробництва цієї техніки. Наші радіолокаційні засоби ідуть на експорт – і це те своє, чим по праву можемо пишатися.

Решта парку літальних апаратів, за винятком безпілотників українсько-турецького виробництва «Байрактар», ПС ЗСУ дісталося як спадок від Радянського Союзу. «Це техніка 80-х року виробництва, – наголошує Юрій Ігнат, – але й вона сьогодні в умілих руках наших пілотів і зенітників захищає українське небо».

За розрахунками російських військових стратегів нинішньої агресії проти України, наші Повітряні сили мали бути знищені у перші ж дні війни. Але вони вистояли – дивом для москви! І нині успішно боронять повітряний простір нашої держави. За словами пресофіцера, противник уже близько двох місяців не залітає на територію України, контрольовану ЗСУ. Він поки що вдирається у повітряний простір над тимчасово окупованими територіями – гелікоптерами та ударною авіацією.

А вистояли українські Повітряні сили не дивом і не випадком, а тим, що були готові до агресії, хоча й до останнього сподівалися, що конфлікт вичерпають мирним політико-дипломатичним шляхом. «Вісім років ми посилено готувалися до нинішнього сценарію, – пояснює Юрій Ігнат. – Прораховували всі ризики і варіанти розвитку. Тому, коли почалася війна,  було прийнято рішення за лічені години вивести з-під удару основну частину авіації зенітних ракетних військ, а також особовий склад. Таким чином вдалося врятувати від знищення основний бойовий потенціал Повітряних сил».

Це справді нагадує диво: у перші тижні війни могутня армада ворожої авіації задихнулася в небі України: доблесні Повітряні сили ЗСУ буквально відбили бажання ворога встановити тотальний контроль над усім повітряним простором нашої держави. Хоча довкола України, за словами військового експерта, росія зосередила 450 літаків і 250 вертольотів.  Ця армада і нині не зменшилася: попри велику кількість знищених ворожих літальних апаратів, ворог усе ще має можливості підтягувати резерви. Нині він застосовує свою авіацію дистанційно – з території білорусі, з акваторії Чорного моря і, звісно ж, зі своєї території. Передовсім це стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-95, які випускають по нашій території дуже дорогі високотехнологічні ракети. Одночасно з моря нас бомбардують ракетами «Калібр», до слова, теж дуже недешевими.

Втім, як інформує Юрій Ігнат, останнім часом помітно, що ворог починає економити ці ракет  і все частіше застосовує радянські типи крилатих ракет: авіаційну АХ-59, а також  Х-22 – одну з найруйнівніших, бойова частина якої становить 900 кілограмів, яка, проте, не відзначається точним влучанням, і тому дуже часто руйнує цивільну інфраструктуру.

Пояснив Юрій Ігнат журналістам,  як працює система повітряної тривоги. Наголосивши: цивільне населення повинне зважати на сирени і шукати укриття. «Літаки запускають ракети з акваторії Каспію. Ту-160 може нести 12 ракет, а  Ту-95 – 8. Вони летять однією точкою на радарі, ми їх фіксуємо, але пролітаючи над акваторіями Чорного і Азовського морів, ракети можуть змінювати свій курс. Тому повітряна тривога оголошується за напрямком  руху ракет: складається певний алгоритм і визначається, куди вона може летіти. Міняючи напрям польоту, іноді на 50 градусів, ворог прокладає курс ракети там, де, на його думку, є прогалини у нашій протиповітряній обороні». Ось чому населення, ми з вами, маємо бути максимально зосередженими і не ігнорувати тривожної сирени.

«У нас система протиповітряної оборони. Не протиракетної, як, скажімо, у сусідів-поляків, – додає експерт. –  Наші зенітно-ракетні комплекси призначені вражати літальні апарати ворога – літаки і вертольоти різних типів. Але навіть цим засобами ми збиваємо крилаті ракети. Ми вчилися їх збивати упродовж 8-ми років підготовки. На жаль, збиваємо не всі».

Юрій Ігнат повідав історії героїзму українських літунів. Згадав про легендарного «Привида Києва», зауваживши, що цей збірний образ героїв двох авіаційних бригад, які самовіддано прийняли на себе найтяжчий удар ворожої авіації, що рвалася до української столиці. Противник тоді переважав у небі майже десятикратно, але нашою зброєю у повітряних боях був ще й неабиякий бойовий дух льотчиків, які відчували під крилами тривожне дихання рідного дому.  В одному з боїв два українських винищувачі  МІГ-29 злетіли на перехоплення нібито чотирьох високотехнологічних російських винищувачів-бомбардувальників. Але коли ворожі апарати розлетілися, виявилося що ми протистоїмо дванадцятьом літакам. Утім українські пілоти не звернули з курсу, ринулися у бій. Тоді героїчно загинув український пілот майор Олександр Бринжала. Другий льотчик виконав завдання і повернувся на базу. А окупанти втратили 3 наддорогих літаки.

Чи коли бійці радіотехнічних військ, де служать багато дівчат, у перші ж дні війни «покришили» кілька підрозділів російської елітної десантури – це не може не викликати захоплення доблестю українських воїнів.

Відповідаючи на запитання журналістів, речник Повітряних сил ЗСУ наголосив: війська потребують зенітно-ракетних комплексів дальньої та середньої дії, щоб вражати повітряні цілі окупантів по висоті та по дальності. І висловив сподівання, що західні партнери допоможуть ЗСУ таким озброєнням. Для своєї ж користі, аби вберегти від імперських зазіхань «кремлівського гопника»  не лише Україну, а й світ.